(5.IV.1910 – 15.VIII.2000)
5 квітня 2015 року в читальній залі Острозької ЦРБ відбулася мистецька година «Сад душі Лідії Спаської» та віртуальна подорож «Дорога до Бога» присвячені 105-річчю від дня народження Лідії Іванівній Спаській. Присутні мали змогу познайомитись з життєвим та творчим шляхом художниці.
Лідія Іванівна народилася в день святої Лідії — 5 квітня 1910 р. в містечку Умані. Вона росла і виховувалась у великій інтелігентній сім'ї, у якій була восьмою дитиною. Дитинство майбутньої художниці пройшло в батьківському маєтку в селі Гавчиці недалеко від Ківерець Луцького повіту. У будинку Лисяних завжди панувала атмосфера доброти, злагоди та взаєморозуміння.
У вісім років дівчинка вступила до Луцької гімназії. У Луцькій гімназії Лідія робила перші кроки в малюванні. Помітивши в дочки неабиякі здібності, мати знайшла кошти, щоб Лідія продовжила свою художню освіту у Варшаві. Там, у приватній художній школі імені Крижанівського, її вчили визначні польські майстри.
Новою сходинкою в художній освіті дівчини став Париж. Вона приїхала сюди після смерті матері, отримавши невелику спадщину, в 1931 р. і прожила тут 4 роки.Тут художниця освоювала техніку олійного живопису. У Парижі вона зустріла з священиком Сергієм Булгаковим, відомим філософом-богословом, який, емігрувавши до Парижа в 1923 р., заснував тут інститут богослов'я,із студентом цього інституту Василем Спаським, який невдовзі став її нареченим.
У 1935 р. Лідія Іванівна разом зі своїм нареченим Василем Спаським повернулася на Волинь. Тут вони побрались і, поселившись у батьківському маєтку, почали налагоджувати занедбане господарство. У 1936 році народився перший син Микита.
Чимало тривог довелося пережити художниці в роки війни. Лідія залишилась одна з малолітніми дітьми. Батьківські будинки в селі Гавчиці і Луцьку були націоналізовані.
В 1947 році брат покликав поїхати її до Острога, де й прожила майже все своє життя. Повоєнні роки були складними, але інтелігентна терпимість, досвід та інші якості, вроджені та набуті, стали їй необхідними у житті.
Спочатку, по приїзді в Острог, художниці замовили 60 копій з портретів Леніна і Сталіна для шкіл міста і району. Вона змушена була братись і за таку роботу, щоб заробити дітям на хліб. Проте мистецький розвиток Л. Спаської не припинився. Доля подарувала їй витривалість і творче довголіття. Взимку 1952 року Лідія Спаська отримала від місцевого музею замовлення намалювати картину «Повстання в селі Новомалині 1905 року». Ця композиція принесла художниці успіх .
Цікаві її портрети дітей і дорослих, виконані олією, гуашшю, аквареллю, пастеллю. У цьому жанрі авторка найкраще виразила себе як художник.
Із середини п’ятдесятих років розпочинається ще одна нова сторінка творчої біографії художниці. Вона починає писати ікони і розписувати церкви. Любов до Бога пронесла художниця наче святу свічечку через усе життя. Вона розписувала церкви в Острозі, Луцьку, Києві, Мурманську, Архангельську, Астрахані, Ташкенті, Махачкалі, Вологді, Курську, Великому Устюзі, Нальчику, у селах Волині.
В останні роки вона малювала ікони для Богоявленського собору і Успенського римо-католицького костьолу в Острозі, для багатьох церков Острозького району.
Окремо слід згадати про розпис новозбудованої церкви в с. Гавчиці, де проходило дитинство Л. Спаської. Вона виконала його 1994 року як дарунок для односельчан.
Однією з кращих робіт, створених художницею за останні роки, є монументальний образ «Розп’яття», написаний для одного з вівтарів Острозького римо-католицького костьолу.
Портрети займають найбільше місця у творчості художниці. Портрети почала писати ще в далекі тридцяті роки під час навчання в Парижі. Створена в різні роки портретна галерея образів дітей засвідчила ліричне обдаровання Л.Спаської: «Дівчина з Полісся», «Мила дівчина», «Замріяна в червоній хустині», «Дівчина в сарафані» та ін. Більшою емоційністю вирізняються портрети дітей: «Оленка», «Хлопчик в саду», «Сумна дівчинка», «Хлопчик біля дверей», «Дівчинка з голубими бантами» та ін. Саме у складному портретному Спаська найбільше виразила себе як художниця.
Разом з старшим сином, геологом, їй довелося багато мандрувати по світу. І в Карпатах, і на Кавказі, і в Казахстані, і на озері Іссик-Куль нею створено десятки пейзажів. Один із кращих своїх краєвидів – «Замкова гора в Острозі» художниця подарувала музею Т. Г. Шевченка в Торонто.
У різні роки в Острозі, Рівному, Луцьку, Нетішині влаштовувалось чимало персональних виставок Л. І. Спаської.
15 серпня 2000 року Лідія Спаська померла і була похована в Гавчицях на Волині.
