Людмила Олексіївна Лозовицька працює в Новородчицькій ПШБ. Ось уже багато років її вірші зігрівають своїм теплом односельців. Народилась Людмила Олексіївна у 1957 році в селі Новородчиці. У 1977 році закінчила Дубнівське культосвітнє училище і прийшла працювати у Новородчицьку бібліотеку. Майже 40 років свого життя присвятила вона улюбленій роботі. Громадою села багато разів обиралась депутатом сільської ради , була заступником голови виконкому Новородчицької сільської Ради. Людмила Олексіївна бере активну участь у громадському житті села, тісно і плідно співпрацює з педагогічним колективом.
ЇЇ поезія приваблює глибиною почуттів до України і українського народу, до рідного села, односельців, своїх онуків. 
Авторка неодноразово друкується у Острозькій районній газеті «Життя і слово». 
До Вашої уваги її вірші.

Моїй внучці Наталочці присвячую .
(цей віршик зайняв перше місце на конкурсі у газеті «Рівненська правда»)
В сонячну днину , в благословенний час,
Народилась донечка у нас.
Небо дарувало їй Наталочка ім’я,
І вона для нас , як зірочка сія,
Росте розумна,добра і вродлива,
Кучерява ,синьоока, дівчинка, як диво. 
Із мамою вона читає.
Дитиною гордиться тато,

Мамі ,що може, допомагає,
І свою бабусю завжди розважає.
В Наталі є книжок багато,
Алфавіт вона весь знає.
Веселу пісню заспіває,
Розкаже віршик для бабусі.
Матусі квіти поливає,
Дитина завжди тільки в русі.
Отож, приклад беріть малята,
Наша Наталя - найкраща в світі.
За неї радіють мама й тато,
Дай Боже їй многих літ прожити.

До 200 річчя Т.Г.Шевченка 
Пророче слово Кобзаря.
Моя Україна – велична і сильна,
Квітуча,могутня, багата земля,
Дала ти народові мудрого сина,
Всесвітньо відоме Шевченка ім’я.
Сотні літ його твори пророчі,
Бентежать душі й полонять серця,
Тяжкий сирітський шлях , тривожні ночі,
Таке вже доля напророчила життя.
Кобзаря могутнє слово,
Ми читаєм знову й знову,
Він закликав усіх боротися за волю,
І кожному кувати свою долю.
Що з серця йшло те вічним стало,
В століття перелилась мить.
Служив народу ти , Кобзаре,
Йому й ми будемо служить.
Ми пам’ятаємо Шевченка заповіт,
Його ніхто з нас не забуде,
І хоч пройшло дві сотні літ,
В серцях він вічно жити буде.

Тарасові іменини.
Ми святкуємо Тараса іменини,
Березневої ясної днини,
Яскрава дата – двісті літ,
Ми вклоняємось Пророкові до ніг.
За те , що правду ніс народу,
Звеличив українську вроду.
Для нас ти дав могутні крила,
Майбутнім поколінням вселив віру.
Говорив ти чесно, щиро і правдиво,
Поезія твоя – це магнетична сила,
Ім’я Шевченка знає увесь світ,
Шануємо його ми заповіт.

Небесна сотня.
( загиблим на майдані присвячую)
Ми пишаємось вами, герої,
Ви назавжди у вічність пішли.
Полягли ви в кровавім двобої,
Небесна сотня з вами назавжди.
Герої українські не вмирають,
Вони вічно у серці живуть.
Хай їх завжди народ пам’ятає,
Грізні події більше не прийдуть.
Ви йшли на бій , дивились смерті в очі,
За Київ, Харків, Рівне і Донбас.
Стояли тисячі людей : і дні і ночі,
За мир і спокій , і за щастя усіх нас.
Ти наша історія, мужній Майдане,
Ти слава і гордість, ти воля і біль.
Нехай для нас усіх уроком стане,
Відгомін цих страшних подій.

Моє рідне село. 
Спада світанок тихо над рікою,
Плакучі верби нахилились до води,
Дріма село із прохолодою нічною, 
Помилуватися красою йдіть сюди.
Чарівне , мальовниче , загадкове,
Для мене – це історія жива,
Зелене, рідне, наче диво калинове,
Неначе казка із картинки ожива.
Золотаво достига в полях пшениця,
І жайвір в небі весело співа,
Як на столі лежить духмяна паляниця,
Щасливий спогад про дитинство ожива.
Новородчиці заквітчане садами,
Омите росами, осяяне добром.
Овіяне легендами, оспіване піснями,
Звеличу й я його своїм дзвінким пером.
Так склалась доля , в Новородчиці живу,
І дуже вже свій рідний край люблю,
Люблю людей ,що тут живуть одвіку,
Тополі, верби, луг, дзвінку ріку.
Ти серця рідна пристань, любий краю,
Тобою дихаю, живлюся і живу,
І найгарнішої землі я більш не знаю.
Моїм селом горджуся, шаную й бережу.

Ода бібліотекарю.
Разом із сонечком встає ,
Сільський бібліотекар.
Роботі раду всій дає,
Сільський бібліотекар.
В дворі, в городі, в хаті,
Потрібно скрізь порядкувати,
Треба всьому лад давати,
І на роботу поспішати.
Комп’ютер треба добре знати,
Над книгами попрацювати,
Ще не потрібно забувати,
В бібліотеці прибирати,
Співати,ліпити, малювати,
Бібліотекар вміє все зробити,
Сценарій гарний написати,
В дім до читача сходити.
Бібліотекарю хвала і шана,
Ця професія всюди знана,
І хай почують нас здалека,
Престижно - це бібліотекар.