Острів дружби

  Острозька бібліотека провела розважальний захід для діток з вимушено переміщених сімей. Бібліотекарка Марія Скибіцька підготувала купу конкурсів та рухливих ігор.

Вишивальні традиції

  Бебешко Л. Вишивальні традиції України: білі та писані сорочки – Х., 2021 . – 159с.

  У даній книзі розміщено схеми моделей жіночих і чоловічих вишиванок. Композиції створені на основі старовинних взірців з музейних і приватних колекцій, але з урахуванням сучасних тенденцій вишивання.

  Видання буде корисним для вишивальниць з різним ступенем технологічної підготовки та допоможе відтворити кращі ідеї традиційної народної вишивки і створювати нові авторські вишивані дивотвори.

Праведник народів світу

  Фраза з книги Томаса Кініллі «Список Шиндлера»: «Той, хто врятує одне життя, врятує цілий світ», викарбувана на ізраїльській медалі «Праведник народів світу». Так називають людей, хто в роки Голокосту попри загрозу страти рятував євреїв.
   14 травня 2021 року вперше на державному рівні відзначили День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.
   Євгенія Іванівна, дружина, нині покійного Василя Мусійовича Вальдмана поділилась спогадами про страшні роки війни і нелегку долю сім’ї, яка проживала в селі Стадники.
  Минуло багато років від того страшного незабутнього часу. У 1993 році Василь Мусійович отримав лист із Ізраїлю від Єрусалимського музею Яд Вашем, у якому повідомлялось, що у них є дані про те, що у роки фашиської окупації Василь Мусійович та його мама були врятовані українцями.
  Рішенням комісії музею було присвоєно високе звання Праведника народів світу з врученням медалей та дипломів мешканцям с. Стадники:
- Тарасовій-Ніколайчук Софії
- Фурманюку Євдокиму і Марії – посмертно
- Павлюк Мотрі і її сину Івану – посмертно
- Тарасову Семену – посмертно
  Євгенія Іванівна згадувала, що чоловік неодноразово казав, що все село Стадники було достойне звання Праведників народів світ. Це один з найвеличніших подвигів під час Другої світової війни. 
   

  На фото сім’я Вальдманів з сім’єю своїх рятівників Тарасових.

  Завдяки мужності та героїзму простих сільських людей знана на Острожчині сім’я Вальдманів має продовження свого роду у дітях, внуках, правнуках.

  Серед українських Праведників є чимало представників різних конфесій та національностей. Проте всіх їх об’єднала жертовність та любов до людей.

Слава Україні! Героям Слава!

«Мова єднає всіх».

  Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - МОВА.

 ТОП-10 цікавих фактів про українську мову

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). "До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11", — кажуть експерти.

3. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.

4. У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.

5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва "руська мова".

6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".

7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".

8. Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

10. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово "вороги" може звучати як"вороженьки".

Вони тримали за нас небо

  До Дня вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні було підготовлено книжкову викладку-пам’ять.

  Пропонуємо  ознайомитися з одним із видань, яке представлене на книжковій викладці від  Українського інституту книги.

 Винницький М. Український Майдан, російська війна. Хроніка та аналіз Революції Гідності. -  Львів : Видавництво Старого Лева, 2021. - 560 с.

  «Український Майдан, російська війна. Хроніка та аналіз Революції Гідності» - книжка Михайла Винницького, у якій детально та послідовно висвітлено події в Україні 2013-2018 рр. Ця історична праця поєднує в собі точку зору науковця і спостерігача-учасника, який брав активну участь у протестах. Під час Революції Гідності Михайло Винницький був постійним коментатором англомовних ЗМІ, здійснював аналіз поточних подій у своєму блозі «Думки з Києва». А згодом написав цю книжку, яка вперше побачила світ 2019-го року англійською мовою і стала внеском автора у відстоювання позицій України в її довголітній інформаційній війні.

  Розстріл активістів Майдану є одним з найтрагічніших етапів сучасної історії України.

Презентація освітнього проекту «Цифра в кишені»

  

  17 лютого в Острозькій центральній бібліотеці пройшла презентація освітнього проекту «Цифра в кишені», ініційованого Рівненською обласною державною адміністрацією, який реалізується, зокрема, і в Острозькій громаді.

  Проект має на меті підвищити рівень цифрової грамотності мешканців громади та навчити їх користуватися різноманітними онлайн послугами, такими як: онлайн-банкінг, оплата комунальних послуг онлайн, онлайн покупки, додаток «Дія», як згенерувати COVID-сертифікат, єПідтримка – 1000 гривень від держави та ін.

  Захід відбувся за участі: заступника Острозького міського голови з питань діяльності виконавчих органів Олександра Харчука, начальниці відділу культури і туризму виконавчого комітету Острозької міської ради Ольги Лозюк, заступниці голови Рівненської ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Іванни Смачило, начальниці управління цифрової трансформації та Департаменту цифрової трансформації та суспільних комунікацій Олени Медведюк, куратора проекту Надії Василець.

  На сьогодні в рамках проекту було проведено Інтернет у віддалені населені пункти Острозької громади. Це: Завизів, Михалківці, Бухарів, Точивики.

  Подальше навчання проходитиме в центральній та міській бібліотеках як групові, так і індивідуальні. 

Вже скільки років проминуло, а біль у серці б'є і б'є

  У цей скорботний день Україна схиляє голову перед своїми синами, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу. Нехай вічний вогонь пам’яті не згасне над загиблими воїнами-інтернаціоналістами.

  Віддаючи данину пам’яті героям афганської війни працівники нашої книгозбірні оформили книжкову викладку-реквієм.  До уваги відвідувачів бібліотеки представлена література про війну в Афганістані, фотофакти.

Подарунок книгозбірні

  Дякуємо Тетяні Клімчук за подаровані книги! 

Кленові листки-пелюстки долі Євгена Маланюка»

  Євген Маланюк - український письменник, поет, культуролог-енциклопедист, публіцист, літературний критик.

 Євген Филимонович народився 1 лютого 1897 р. в м. Архангороді на Херсонщині (тепер містечко Новоархангельськ Кіровоградської області) у родині активіста-просвітянина.

  Навчався в Єлисаветградській реальній гімназії з 1906 по 1914.

  1914 р. — вступив до Петербурзького політехнічного інституту, але не закінчив, бо почалася Перша світова війна. Маланюк був мобілізований до Армії УНР. У роки війни закінчив Київську військову школу, служив офіцером у царській армії.

 1920 р. — з’являється друком перший вірш.

 Після поразки УНР назавжди покидає Україну.

 Потрапивши у табір у Каліші, зосереджується на поетичній творчості. Бере участь у виданні журналу «Веселка» та альманаху «Озимина».

Восени 1923 р. переїздить до Чехословаччини. Стає лідером «Празької школи поетів».

Наступного року він закінчив Подєбрадську академію в Чехо-Словаччині, отримав диплом інженера, працював за фахом у Польщі.

У 1925р. у Подєбрадах вийшла поетична збірка Є. Маланюка «Стилет і стилос», у 1926р. у Гамбурзі вийшла книжка «Гербарій». 1929р. — Є. Маланюк очолив у Варшаві літературне угруповання «Танк».

Протягом 1930—1939 pp. у Парижі та Львові виходили збірки «Земля й залізо», «Земна мадонна»г «Перстень Полікрата».

У 1945р. Є. Маланюк опинився в Західній Німеччині, де став членом угруповання МУРу (Мистецький український рух)

1949 р. — переїхав до США, де прожив до самої смерті.

У 1951 —1966 pp. вийшли його твори: збірки «Влада» (1951); «Поезії в одному томі» (1954); «Остання весна» (1959); «Серпень» (1964); поема «П’ята симфонія» (1953), два томи есеїстики: «Книги спостережень» (1962, 1966).

У 1958 р. Є. Маланюк став почесним головою об’єднання українських письменників «Слово».

16 лютого 1968 р. письменник помер у передмісті Нью-Йорка.

Творчість Маланюка

Провідна тема всієї творчості Є. Маланюка – Україна.

– Історіософічність творчості — спроба вмотивувати, пояснити логіку історичних подій, осмислення їх сенсу для України.

– Чітка організація поетичної мови, нагромадження приголосних, сторення ефекту „непісенності», строгості, суворості.

– Наскрізна ідея української державності.

Належав до умовної «Вісниківської квадриги» — Євген Маланюк, Олег Ольжич, Олена Теліга, Леонід Мосендз, бо друкувались у часописі «Вісник» (квадрига — четвірка коней).

Збірки Є. Маланюка:

-          1925р. перша збірка «Стилет і стилос»

-          1926р. «Гербарій»

-         1930 р. «Земля і залізо»

-         1934 р. «Земна Мадонна»

-         1939р. «Перстень Полікрата»

-         1943 р. «Вибрані поезії»

-          1951р. «Влада»

-         1953 р. поема «П’ята симфнія»

-         1954 р. «Поезії»

-         1959 р. «Остання весна»

-         1962, 1966 рр. «Книга спостережень» у 2-х томах — збірка есеїв

-         1964 р. «Серпень»

-         1972 р. посмертна збірка – «Перстень і посох»