Анонс

 

За новим бібліотечним досвідом – до Миколаївщини

       Однією із складових успіху книгозбірні є постійне вдосконалення та професійне зростання самого бібліотекаря, його бажання змінюватися, експериментувати та навчатися.
Уже доброю традицією стали навчальні професійні візити до кращих бібліотек України, що здійснюються за підтримки Програми «Бібліоміст». 
       Ось і цього разу, ставши переможницею конкурсу «Програма навчальних поїздок: вивчення досвіду провідних бібліотек України»,    методист  Острозької ЦСПШБ Ірина Федорчук  отримала унікальну можливість потрапити до книгозбірень Миколаївської області.


       Три дні учасники візиту  черпали  нові ідеї для подальшого впровадження  якісних бібліотечних послуг у своєму районі.
       Потужні книгозбірні, прекрасні працівники, вражаючий досвід роботи: цікаві проекти, захоплюючі заходи, креативні інтер’єр – ідеї…

       Достойний уваги  регіональний проект «Мобільні бібліотеки Миколаївщини – простір для розвитку громади» - неформатне, позастаціонарне обслуговування користувачів. Це - Каштанова бібліотека (ОУНБ ім. О.Гмирьова), бібліотека на колесах – бібліобус (Снігурівська ЦБС), пляжні бібліотеки (Березанська ЦБС), бібліотеки «open air» (Березнегуватська, Єланецька, Новобузька, Первомайська ЦРБ).

       Відвідала делегація  затишну читальню під каштанами, де можна ознайомитись із новинками періодичних видань, почитати книгу, взяти участь у різноманітних майстер-класах, конкурсах, а ще… постійні читачі отримують безкоштовні читацькі квитки Миколаївської ОУНБ ім. О. Гмирьова. І все це – просто неба! 

       Зайшовши до обласної дитячої бібліотеки ім. Лягіна,  гості відразу опинилися  у чарівній бібліотечній країні, по казковим куточкам якої   їх  гостинно провели працівники та найкращі читачі бібліотеки.  

Тут  створені всі умови для комфортного перебування, читання та розвитку дітлахів. Діяльність бібліотеки спрямована на задоволення постійно зростаючих потреб молодого покоління. Реалізуються численні проекти та програми, проводяться неординарні акції на підтримку книги та читання, зокрема: «Літературний портрет Миколаївщини», «2015 секунд казкового читання», «Книги трьох поколінь» та ін.

       На базі бібліотеки діє ляльковий театр, герої якого розважають маленьких книголюбів. Оригінальна ігрова кімната, де можна цікаво та комфортно провести своє дозвілля. Застосовано безліч креативних ідей, щодо оформлення стендів, книжкових виставок та інтер’єру. 

       Не менш захоплюючою була мандрівка  бібліотеками  Жовтневого та Березанського районів, що  спрямовують свою діяльність на розвиток громади та задоволення інформаційних потреб користувачів. Велика увага приділяється е-урядуванню та налагодженню діалогу місцевих жителів із владою.

       Комфортним приміщенням та  сучасним інтер’єром   вразила Бармашівська сільська бібліотека-філія – інформаційно-дозвіллєвий центр села.

       Справжньою родзинкою бібліотеки є «Бібліоресторан», відкриття якого відбулося в рамках проекту «Бібліосейшен», що отримав перемогу в 11 раунді Програми Бібліоміст «Маркетинг та реклама в бібліотеках». Гурманам пропонується меню із вишуканими літературними стравами.     В книгозбірні є тренажерний та  шаховий зали. 

На завершення, мали  оглядову екскурсію Центральною бібліотекою ім. М.Л.Кропивницького ЦБС для дорослих м. Миколаєва.

       Однією з фішок  бібліотек Миколаївщини  є оригінальні дизайнерські рішення, що приваблюють користувачів та створюють теплу атмосферу.  Так,  учасники навчальної програми спробували   власноруч створити елемент книжкової інсталяції, взявши участь у майстер-класі від талановитих бібліотечних працівників Миколаївської ОУНБ ім. О. Гмирьова.

       Програма була насиченою, змістовною та дуже пізнавальною.  

     

 

Музей – храм минулого

       Щорічно, 18 травня, світова культурна громадськість відзначає Міжнароднийденьмузеїв.
Це професійне свято хранителів загальнолюдської культури й національних цінностей було затверджене в 1977 році за рішенням ХІ Генеральної конференції Міжнародної ради музеїв.  Девіз свята: « Музеї – важливий засіб культурного обміну, збагачення культур і розвитку взаєморозуміння, співробітництва й миру між народами». Прийнято вважати, що через музеї суспільство виражає своє ставлення до історико-культурної спадщини. Збираючи й зберігаючи пам'ятники матеріальної й духовної культури, вони ведуть більшу науково-просвітню й освітньо-виховну роботу.

       Де і коли виник перший музей невідомо. Стародавні греки будували храми, присвячені вічно юним музам, дочкам Зевса-громовержця і Мнемосини, богині пам’ яті. Такі храми називали мусейонами (у перекладі з грецької – « житло муз» ). Мусейонами або музеями згодом почали називати спеціальні кімнати у давніх бібліотеках, де зберігалися рідкісні книги і незвичайні предмети. У нові часи пристрасть до колекціонування сприяла справжньому музейному буму. Чисельні археологічні експедиції ХІХ століття наповнили сенсаційними знахідками всю Європу, де їх виставляли для загального огляду. З початку ХХ століття і досі розвиток музейної політики визначається державою. Музеї стали візитками окремих країн, приміром, Лувр – Франції, Прадо – Іспанії, Метрополітен – США.

       Зараз в Україні діє близько 500 державних та комунальних музеїв. Серед них Острозький державний історико-культурний заповідник.

       Працівники  Острозькый районній бібліотеки були присутні на відкриті виставки «Сторінки історії острозьких татар», приурочена 71-й річниці депортації кримських татар в музеї книги та друкарства, відвідали вечірні замкові гостини та  19 травня  презентували віртуальну подорож «Музеї Острожчини» .

Україна на шляху до Європи

       З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.

       У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

       Європейський Союз – це сім’я демократичних європейських країн, що спільно працюють задля миру та процвітання.

       «Україна – частина Європи»  під такою назвою відбувся пісенний фестиваль на площі міста Острог. До уваги присутніх була представлена книжкова виставка «Європейський вибір України»   підготовлена працівниками Острозької ЦРБ, яка містила книги з історії європейської інтеграції, символіки та матеріали періодичних видань про туристичні маршрути Європи.

Екскурсія

       14 квітня в Острозьку районну бібліотеку на екскурсію завітали студенти гуманітарного факультету   Острозької Академії  із спеціальностей літературна творчість та українська філологія. Присутні ознайомились з історією та структурою бібліотеки, переглянули мультимедійну презентацію « Штрихи життєпису лікаря і письменника Івана Маєвського», ознайомились із музейною експозицією.

       В рамках проведення Дня Європи в бібліотеці діє книжкова виставка «Європейський вибір України» , біля якої відбулася бесіда. Особливо зацікавив відвідувачів  матеріал у розділі  «Туристичними маршрутами Європи» .

«Не вмію я жити впівсили»

       13 травня об 11 годині у стінах Острозької районної книгозбірні відбулася творча зустріч з письменницею, лауреатом літературної премії ім. Валер’яна Поліщука та просвітянської премії ім. Григорія Чубая, першого номінанта громадських рейтингів «Кришталевий жолудь» та «Золотий колос» - найвищих нагород міста Дубна і району, членом Національної спілки письменників України – Любов Антонівною Пшеничною.

       Ім’я Любові Антонівни добре знане в Україні та за її межами як поетеси та  авторки численних прозових творів.

       Публікувала свої твори в багатьох альманахах і збірниках, була редактором просвітянського журналу «Незабудка» та багатьох літературно-художніх видань. Пише пісні (більше тридцяти вже звучать по радіо, телебаченню, на компакт-дисках). Проілюструвала десятки книг різних авторів і кілька власних. Редагує книги місцевих літераторів. Упорядковує альманахи «Зорі народжуються на землі» та «Над Іквою-рікою».

       Окремими виданнями вийшли книги «Чорногузики» (1988), «День народження сопілки» (1990), «Весела абетка» (1991, 1993),«Боря з Мухоморії та його друзі» (1991), «Дитейка» (1992), «Босоніж по материнці»(1995), «Вогник на калині» (2001), літературного портрета «Микола Жулинський»(2000), «Любавин дзвін»(2003), «Дика лілея»(2005), «Калиновий дід» (2005), «Бегемотове болото» (2007), «Загадки-привіти для малят про квіти» (2007), «Зайчикова читанка» (2007), «Казка про зайчат» (2007), «Коли зацвітуть лілеї» (2008).

       На літературному заході були присутні начальник відділу культури та туризму Кузьмінчук Марія Костянтинівна, місцевий поет, громадський діяч, член літературного об’єднання  ім. Івана Маєвського Олесь Ундір, поетеса Євгенія Гембаровська, бібліотекарі Острозької міської бібліотеки для дітей, завідуючі бібліотек-філіалів Острозького району та інші гості, що завітали на зустріч.

       На заході була представлена книжкова виставка Любов Антонівни «Не вмію я жити впівсили». Цей вислів і є головним гаслом нашої гості. Вона – оптиміст по життю, людина високої культури і моралі, творча і креативна особистість. Усі в залі просто з захопленням слухали поетесу, усі, ніби на мить, поринули у її слова й вірші. І хоча дехто познайомився із письменницею вперше, проте признавався, що ніби знає її все життя, що більш відкритої та чуйної людини ще не зустрічав. І справді, як сказала наша місцева поетеса  Євгенія Гембаровська: « Коли читаєш Ваші вірші, Любове Антонівно, то на душі стає так легко і добре, ніби читаєш молитву».

«Подвиг народу – подвиг безсмертя».

 

У минуле – все далі і далі відходить війна,

Пам’ять тихо горта сторінки…

Обеліски… На них – імена, імена…

І роки, і зірки, і вінки…

 

       Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас назавжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не відійде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами.

       Згідно  Указу Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» та Закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. 8 травня - Дня пам’яті та примирення,  9 травня - Дня Перемоги.  Символом відзначення цих днів  -  червоний мак.     Гаслом -  “1939—1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”

       8 травня у  Острозькій ЦРБ відбувся ряд заходів, присвячених Дню Перемоги. У фойє бібліотеки весь день лунали пісні воєнного часу,  демонструвалися відеоролики та  документальний  фільм «Війна. Український рахунок»(2002), соціальні реклами. Біля книжкової виставки було проведено бесіду «Подвиг народу – подвиг безсмертя».

       Увазі присутніх була представлена мультимедійна презентація «Немеркнуче світло Великої Перемоги».

       Можна по-різному ставиться до подій Другої світової війни, по-різному її оцінювати, але не можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Маленькою часточкою великої данини пошани полеглим став урок пам’яті «Уклін живим – загиблим слава».  

Чорне крило Чорнобиля

       Чорнобиль - це незагоєна рана, не лише наша особиста, а й загальнолюдська, це страшний урок не стільки конкретному суспільному устрою, скільки всьому людству. Аварія на ЧАЕС визнана світовим співтовариством як найбільша техногенна катастрофа в історії людства. ООН встановила 26 квітня Міжнародним днем пам`яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Але хоча світ і підтримує нас у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, основний, найважчий тягар залишається на плечах України.

       29 років тому світ сколихнула страшна новина - 26 квітня сталася трагедія, яка увійшла в історію людства під назвою Чорнобильська катастрофа, найбільша техногенна аварія ХХ століття. Відтоді Чорнобиль став зоною душевного болю і постійної тривоги мільйонів українців. Від 26 квітня 1986 року увесь український народ живе "до" і "після". "До" і "після" катастрофи на ЧАЕС.

       Вибух на Чорнобильській АЕС призвів до вселюдської, планетарної трагедії. Сліди чорнобильського попелу знайдені на багатьох континентах, чорнобильський атом вразив не лише Україну, а й Білорусь, Росію, північно-західну Європу, дійшовши навіть до Північної Африки, Канади та Японії. Але для України чорнобильська трагедія стала лихом, яке з нею назавжди, бо саме на її території залишився ядерний монстр - зруйнований четвертий блок, який і нині, через 19 років після аварії, продовжує загрожувати світу.

       Вибух на четвертому енергоблоці АЕС, який забрав життя десятків і зробив інвалідами тисячі людей, стався о 1 годині 23 хвилині 26 квітня. І лише за два тижні після цього рятувальним командам вдалося загасити вогонь. За розрахунками експертів, сумарний викид радіоактивних речовин, які потрапили внаслідок вибуху у навколишнє середовище, становить 50 мільйонів кюрі, що еквівалентно вибуху 100 хіросімських атомних бомб.

       У результаті катастрофи 1986 року радіоактивного забруднення зазнали 2,3 тисячі населених пунктів у 12 областях України загальною площею 50 тисяч квадратних кілометрів. Сьогодні загальна площа зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення становить близько 2600 квадратних кілометрів.

       22 квітня, до річниці Чорнобиля, в читальній залі Острозької ЦРБ відбулася година – реквієм. Присутні, користувачі бібліотеки та учні ВПУ №28, мали можливість поспілкуватись з учасником ліквідації Рудим Петром Борисовичем, ознайомились з фотовиставкою, організованою співробітником краєзнавчого музею Німчинською Ніною, переглянули книжкову виставку «Земле рідна, понівечена скрипка моя» та документальний фільм «Чорнобиль. Загублений світ»

Книгоманія Рівне 2015

       22 квітня найкращі читачі Острозького району – Мокляк Карина (с. Вельбівно) та Фурдей Андріанна (с. Оженин) представляли свої улюблені книги під час участі у обласному етапі Всеукраїнського конкурсу "Найкращий читач України - 2015", що проходив у Рівненській обласній бібліотеці для дітей.

       До складу журі увійшли: директор бібліотеки Л.М.Лісова, відомий рівненський письменник М.І.Степанюк, завідуюча Дубенською міською бібліотекою для дітей О.П.Корнійчук.

       Діти демонстрували свої читацькі вподобання, творчі роботи, читали вірші та вражали присутніх літературними знаннями та ерудицією.

Євген Шморгун – письменник, краєзнавець, видавець, громадський діяч

       15 квітня у вітальні Острозької районної бібліотеки відбулася літературна година присвячена 75-річчю від дня народження  Євгена Шморгуна.

        Євген Іванович  відомий письменник,  видатний громадський діяч, заслужений журналіст, краєзнавець, лауреат літературних премій імені Лесі Українки, Валер’яна Поліщука, Володимира Кобилянського.

        Євген Шморгун  народився 15 квітня 1940 року в с.Іскра Рівненського району Рівненської області. Закінчив Дубенське медучилище, Рівненський педінститут. Працював фельдшером, журналістом, керівником Рівненського обласного літоб’єднання і відповідальним секретарем Рівненської організації Національної спілки письменників України. Багато пише для дітей та юнацтва.

        Тривалий час очолював обласну організацію Національної спілки письменників України. Очолював редакційно-видавничу групу «Реабілітовані історією». Директор видавництва «Азалія».

        Друкуватися почав у 1958 році.  Літературну діяльність розпочав на початку сімдесятих років, коли в журналі "Барвінок" з'явилося його оповідання "Грім". Невдовзі виходять книжки для дітей: "Зелені сусіди" (1978), "Що шукала білочка", "Дивосил-зілля" (1980), "Що сказав би той хлопчик" (1981), "Де ночує туман" (1984).  

        У 1989 р. львівське видавництво "Каменяр" випустило збірку "Вогник-цвіт", а видавництво "Веселка" – повість про Гомера "Дорога до Іліона".

       Євген Шморгун разом з відомим травознавцем на просторах Полісся виявив рідкісні рослини, позначивши на карті місця, де вони збереглися, аби забезпечити їх захист. З подорожніх нотаток складалися книги, серед яких –„Мова зела” (про рослинну символіку України).

       У 2007 р. у видавництві "Азалія" (Рівне) налагоджено випуск тритомника вибраних творів Є.Шморгуна. У 2008 році з'явився 3 том його творів. /1 том - базується на 7 книгах: "Забуті боги предків", "Мова зела", "Зелені сусіди", "Ключ-трава", "Казочки-розказочки", "Тиха радість"; 2 том включає повісті "Дорога до Іліона", "Не повтори мене", роман "Сніги непочаті", п'єсу "Кличу живих", есе "Шість століть Велигорських".

       Його твори перекладені білоруською, російською, тувинською, киргизькою, болгарською мовами. Ряд оповідань включено в підручники для школярів молодших класів.

       Цікуво , пізнавально і змістовно пройшов цей захід.  Присутні ознайомились життєвим і творчим шляхом письменника, з його  книгами , переглянули  книжково-ілюстративну виставку.

Сад душі Лідії Спаської.

(5.IV.1910 – 15.VIII.2000)

       5 квітня 2015 року в читальній залі Острозької ЦРБ відбулася мистецька година «Сад душі Лідії Спаської» та віртуальна подорож «Дорога до Бога» присвячені 105-річчю від дня народження Лідії Іванівній Спаській. Присутні мали змогу познайомитись з життєвим та творчим шляхом художниці.

       Лідія Іванівна народилася в день святої Лідії — 5 квітня 1910 р. в містечку Умані. Вона росла і виховувалась у великій інтелігентній сім'ї, у якій була восьмою дитиною. Дитинство майбутньої художниці пройшло в батьківському маєтку в селі Гавчиці недалеко від Ківерець Луцького повіту. У будинку Лисяних завжди панувала атмосфера доброти, злагоди та взаєморозуміння.

       У вісім років дівчинка вступила до Луцької гімназії. У Луцькій гімназії Лідія робила перші кроки в малюванні. Помітивши в дочки неабиякі здібності, мати знайшла кошти, щоб Лідія продовжила свою художню освіту у Варшаві. Там, у приватній художній школі імені Крижанівського, її вчили визначні польські майстри.

       Новою сходинкою в художній освіті дівчини став Париж. Вона приїхала сюди після смерті матері, отримавши невелику спадщину, в 1931 р. і прожила тут 4 роки.Тут художниця освоювала техніку олійного живопису. У Парижі вона зустріла з священиком Сергієм Булгаковим, відомим філософом-богословом, який, емігрувавши до Парижа в 1923 р., заснував тут інститут богослов'я,із студентом цього інституту Василем Спаським, який невдовзі став її нареченим.

       У 1935 р. Лідія Іванівна разом зі своїм нареченим Василем Спаським повернулася на Волинь. Тут вони побрались і, поселившись у батьківському маєтку, почали налагоджувати занедбане господарство. У 1936 році народився перший син Микита.

       Чимало тривог довелося пережити художниці в роки війни. Лідія залишилась одна з малолітніми дітьми. Батьківські будинки в селі Гавчиці і Луцьку були націоналізовані.

       В 1947 році брат покликав поїхати її до Острога, де й прожила майже все своє життя. Повоєнні роки були складними, але інтелігентна терпимість, досвід та інші якості, вроджені та набуті, стали їй необхідними у житті.

       Спочатку, по приїзді в Острог, художниці замовили 60 копій з портретів Леніна і Сталіна для шкіл міста і району. Вона змушена була братись і за таку роботу, щоб заробити дітям на хліб. Проте мистецький розвиток Л. Спаської не припинився. Доля подарувала їй витривалість і творче довголіття. Взимку 1952 року Лідія Спаська отримала від місцевого музею замовлення намалювати картину «Повстання в селі Новомалині 1905 року». Ця композиція принесла художниці успіх .

       Цікаві її портрети дітей і дорослих, виконані олією, гуашшю, аквареллю, пастеллю. У цьому жанрі авторка найкраще виразила себе як художник.

       Із середини п’ятдесятих років розпочинається ще одна нова сторінка творчої біографії художниці. Вона починає писати ікони і розписувати церкви. Любов до Бога пронесла художниця наче святу свічечку через усе життя. Вона розписувала церкви в Острозі, Луцьку, Києві, Мурманську, Архангельську, Астрахані, Ташкенті, Махачкалі, Вологді, Курську, Великому Устюзі, Нальчику, у селах Волині.

       В останні роки вона малювала ікони для Богоявленського собору і Успенського римо-католицького костьолу в Острозі, для багатьох церков Острозького району.

       Окремо слід згадати про розпис новозбудованої церкви в с. Гавчиці, де проходило дитинство Л. Спаської. Вона виконала його 1994 року як дарунок для односельчан.

       Однією з кращих робіт, створених художницею за останні роки, є монументальний образ «Розп’яття», написаний для одного з вівтарів Острозького римо-католицького костьолу.

       Портрети займають найбільше місця у творчості художниці. Портрети почала писати ще в далекі тридцяті роки під час навчання в Парижі. Створена в різні роки портретна галерея образів дітей засвідчила ліричне обдаровання Л.Спаської: «Дівчина з Полісся», «Мила дівчина», «Замріяна в червоній хустині», «Дівчина в сарафані» та ін. Більшою емоційністю вирізняються портрети дітей: «Оленка», «Хлопчик в саду», «Сумна дівчинка», «Хлопчик біля дверей», «Дівчинка з голубими бантами» та ін. Саме у складному портретному Спаська найбільше виразила себе як художниця.

       Разом з старшим сином, геологом, їй довелося багато мандрувати по світу. І в Карпатах, і на Кавказі, і в Казахстані, і на озері Іссик-Куль нею створено десятки пейзажів. Один із кращих своїх краєвидів – «Замкова гора в Острозі» художниця подарувала музею Т. Г. Шевченка в Торонто.

       У різні роки в Острозі, Рівному, Луцьку, Нетішині влаштовувалось чимало персональних виставок Л. І. Спаської.

       15 серпня 2000 року Лідія Спаська померла і була похована в Гавчицях на Волині.

Сторінка 10 з 22

Графік роботи
----------------------------------
Понеділок вихідний
Вівторок 10-18
Середа 10-18
Четверг 10-18
П'ятниця 10-18
Субота вихідний
Неділя 11-17
----------------------------------
ОСТАННЯ СЕРЕДА МІСЯЦЯ
САНІТАРНИЙ ДЕНЬ

----Нові надходження----

Навчально-тренінговий центр Бібліоміст

Я-бібліотекарка

Хорівська бібліомишка

Книгарик

Адреса

Україна 
Рівненська обл. 
місто Острог 
вул. Східна, 33 
тел. 03654-23456 
e-mail:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Правова допомога

184717
За місяць
Всього
4785
184717

Замкова гора

Музей історії Острозької академії

Освітній навігатор

Острозька районна рада

Сайт Рівненської обласної бібліотеки

Рівненська обласна бібліотека для молоді

РРівненська обласна бібліотека для дітей

Бібліотечна асоціація

Сучасна бібліотека

Вконтакте

facebook

OSTROG