«Мрії зламане крило»

Я лишила вам слово,

яким користатись завжди уміла,

Залишила вам голос,

І щоб з вічності він аж сюди долетів.

Щоби моя любов до Вкраїни змаліти не сміла

І голубила завше і всюди достойних дочок і синів.

       Під такою назвою в Острозькій районній бібліотеці відбулася літературна година  присвячена життю  та творчості Лесі Українки з нагоди  145-річчя від дня народження .

       Леся Українка... Це ніжне і дзвінке ім'я належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і назавжди зафіксований у пам'яті кожного українця, і не тільки українця. Леся належить усім, хоч осягнення її вимагає певної інтелектуальної підготовки – як у жодного з її попередників в українській літературі, її творчість зіткана з різних ремінісценцій і мотивів світової культури. Місто її духу стоїть на перехресті різних епох.

       Вогонь пісень Лесі Українки палає уже понад століття. Це незгасимий вогонь таланту, справжнього, від Бога. Донька Прометея, як прозвали її, несла вона вогонь своїх поезій, цю іскру Божу, за життя людям, несе і зараз, устами нашими, її потомків. То ж нехай звучить серед нас слово Лесі і слово про Лесю, як шана наша пам’яті її великій творчості.

       Всі присутні шанувальники творчості Лесі Українки, української поетеси, перекладачки, громадської діячки, мали змогу переглянути слайди із зображенням фотографій родини, друзів та пам’ятні місця пов’язані з життєвим і творчим шляхом письменниці. Також  користувачі та бібліотечні працівники  книгозбірні переглянули  книжково – ілюстративну  виставку  виставки  «Життєві дороги Лесі Українки» .

«Рідна мова – Божа благодать»

       У листопадi 1999 року Генеральна конференцiя ЮНЕСКО проголосила Мiжнародний день рiдної мови, який уперше вiдзначався 21 лютого 2000року у Парижi.

       Заснування цього свята має велике значення, тому що, за оцiнками фахiвцiв, на сьогоднi iснує близько 6000 мов. І багатьом iз них загрожує зникнення.

       Мова ж являє собою значну частку нацiональної культури. Тому збереження мови, розвиток мови — важливе завдання кожного народу. Рiдна мова — це мова роду, вона вiдбиває досвiд пращурiв для нащадкiв.

       День рідної мови, свято української мови - одне з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом.

       До Міжнародного дня рідної мови в холі районної бібліотеки  було організовано книжкову виставку – перегляд, бесіду біля якої провела біліотекар відділу обслуговування Ламах О.Д.

       Всі охочі користувачі книгозбірні  ознайомились з віртуальною  екскурсію «Моя велична Українська мово!»,  взяли участь у книжковій вікторині « Говоримо українською».

Рукоділля

    19 лютого в читальній залі бібліотеки відбулося чергове заняття з рукоділля. Цього разу юні майстрині виготовляли кольорові  вітальні листівки до 8 Березня. 

Небесна сотня… Герої не вмирають!

       20 лютого відзначається День Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

       Нагадаємо, 18-20 лютого 2014 року на Майдані загинули 115 осіб, включаючи міліціонерів. Ще четверо активістів загинули до розстрілу євромайданівців.

       19 лютого  в читальній залі нашої книгозбірні відбулася бесіда біля книжкової виставки  «Пам’яті Небесної Сотні».  Користувачам  були представлені і нові книги цієї тематики, які поповнили фонд ЦРБ «Небесна сотня» та  Рудневич М. « Я з Небесної Сотні».     

 Небесна сотня / К. Богданович, X. Бондарева, Ю. Бухтоярова та ін.; упоряд.: О. Трибушна, І. Соломко; передмови Патріарха Філарета, о. Г. Коваленка, о. Святослава; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. — Харків: Фоліо, 2015. — 206 с.: іл. — Укр. та рос. мовами.

       Це книга-реквієм. Книга-посвята тим учасникам Революції гідності, які віддали найцінніше — своє життя — заради того, аби Україна та всі ми встали з колін. Щоб почали змінювати свою державу, а наші діти та онуки дістали змогу жити в іншій країні.

       Герої цієї книги — звичайні люди з різних куточків нашої держави. Вони дуже різні — заробітчани, науковці, підприємці, вчителі... Якби не Майдан, вони б ніколи не зустрілися. Це він об’єднав їх, зробив побратимами та «воїнами світла».

       Ця книга була написана заради того, аби пам'ять про величезну самопожертву героїв Небесної сотні назавжди залишилася в серцяхукраїнців. Вона — німе нагадування всім нам про те, якою ціною ми здобули свободу та новий шанс для своєї країни стати справжньою європейською державою.

       Це - книга-реквієм, книга-посвята учасникам Революції гідності, які віддали своє  життя заради України. Вона була написана, аби пам'ять про величезну самопожертву героїв Небесної сотні назавжди лишилася в серцях українців. Це видання -  німе нагадування всім нам про те, якою ціною ми здобули свободу та новий шанс для своєї країни стати справжньою європейською державою.      

 Рудневич М. Я з Небесної Сотні: повість/ М. Рудневич. - К.: А- БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 182 с.  

       Герой повісті молодого письменника Марка Рудневича чимось нагадує селінджерівського Голдена Колфілда.

       19-річний студент Макс зі Сміли легко й відверто оповідає про своє життя — про навчання, однокурсників, родину, про свою кохану дівчину Іванку, яка вчиться в Києві а батьки хочуть відіслати її на навчання до Франції...

       Але стається Майдан, і Макс зі своїм другом-однолітком їде до Києва. Зрештою, це повість про три вирішальні доби на Майдані. Ви згадаєте все, ви ще раз переживете ті тривожні лютневі дні і, мабуть, будете плакати, і ще довго пам’ятатимете простого хлопця зі щирою душею — Макса зі Сміли...

         Герої не вмирають!

Афган

       На підтримку ініціативи громадських організацій та з метою вшанування громадян України, які виконували військовий обов'язок  на території інших держав, Указом Президента України від 11 лютого 2004 року в Україні встановлений День вшанування учасників бойових дій  на території інших держав, який відзначається щорічно 15 лютого - в день виведення радянських військ з Демократичної Республіки Афганістан. 
       Віддаючи данину пам'яті та поваги воїнам, які загинули, виконуючи свій військовий обов'язок, та вшановуючи тих, хто пройшов через пекло, вижив і переміг, 11 лютого в Острозькій ЦРБ було проведено ряд заходів. А саме: організовано книжкову виставку та проведено біля неї бесіду «АФГАН. Чужа війна – український рахунок».

       А також для присутніх продемонстрували мультимедійну презентацію та показали документальний фільм про війну в Афганістані. На заході були присутні студенти Острозького ВПУ.

Усе на світі – від любові

       До дня закоханих в Острозькій ЦРБ створена книжкова виставка-інсталяція у вигляді серця «Все прекрасне на землі від любові». Користувачі бібліотеки  зацікавилися  виставкою, зважаючи на її оригінальне оформлення.   Захоплено роздивляються книги, з яких було створене серце. Книги, які сподобалися читачам , видаються, а на їх місця встановлюються інші. Виставка-інсталяція  задумувалася в такій формі, щоб викликати у відвідувачів бажання дізнатися про їх зміст, а для цього, звичайно,вони повинні взяти книгу і прочитати її. Таким чином популяризація читання залишається головним приорітетом у роботі бібліотекаря.

       Працівникі районної бібліотеки запрошують гостів та жителів Острожчини на побачення до цікавої Книги.Легенди про вічне кохання, цікавинки про поцілунки та  про іншу інформацію Ви дізнаєтесь переглянувши с тенд «Цікаво знати» . 

       11 – 14 лютого в нашій книгозбірні буде проводитись акція «З бібліотекою разом назавжди»: прийдіть до бібліотеки у двох та отримайте два читацькі формуляри на рік за ціною одного, подаруй бібліотецікаву книгу та стань її постійним читачем та ін.

       Звідки ж прийшло до нас це зворушливе свято? Одні люблять його більше Нового року, інші принципово  ігнорують. Але знає про День всіх закоханих кожен. Милі валентинки, знаки уваги, квіти та солодощі - все це з трепетом  готуємо своїм коханим. Обов'язковим атрибутом  свята по праву вважається невелика листівка у вигляді серця. З літературних джерел відомо, що першу валентинку послав своїй дружині герцог Орлеанський, перебуваючи в ув'язненні. Від туги він почав писати коханій  послання, сповнені любові і зізнань. 

       А в православній релігії є свій приклад великого кохання святого подружжя Петра і Февронії, що жили на рубежі XII - XIII століть. Їх шлюб є зразком християнського шлюбу. Святі Петро і Февронія шанувалися на Русі як заступники подружньому життю; вважалося що вони своїми молитвами зводять небесне благословення на подружні пари. Історія життя Петра і Февронії багато століть існувала у відданнях Муромської землі, де вони жили і де зберігалися їх мощі. З часом справжні події придбали казкові риси, злившись в народній пам'яті з легендами і притчами цього краю. У XVI столітті історію любові Петра і Февронії детально і барвисто описав у відомій староруській "Повісті про Петре і Февронії" талановитий літератор, широко відомий в епоху Івана Грізного, священик Єрмолай Прегрішний (Еразм). Дослідники сперечаються про кого з історичних осіб написано житіє: одні схиляються до того, що це були князь Давид і його дружина Евфросинія, в постригу Петро і Февронія, що померли в 1228 році, інші бачать в них подружжя Петра і Евфросинію, що княжили в Муроме в XIV столітті. Згідно Житія святих, благовірний князь Петро був другим сином Муромського князя Юрія Володимировича. Він вступив на Муромський престол в 1203 році. За декілька років до княжіння Петро захворів проказою, від якої ніхто не міг його вилікувати. Уві сні князеві було відкрито, що його може зцілити дочка бджоляра селянка Февронія. Февронія була красива, благочестива і добра, до того ж вона була мудрою дівчиною, знала властивості трав і уміла лікувати недуги, її слухалися дикі тварини. Князь полюбив Февронію за її благочестя, мудрість і доброту і дав обітницю одружуватися на ній після зцілення. Дівчина зцілила князя, проте він не додержав свого слова. Хвороба поновилася, Февронія знов вилікувала князя, і він одружувався на ній. Після смерті брата Петро успадкував княжіння. Бояри поважали свого князя, але гордовиті боярські дружини не злюбили Февронію, не бажаючи мати правителькою над собою селянку. Бояри зажадали, щоб князь залишив її. Петро, взнавши, що його хочуть розлучити з улюбленою дружиною вважав за краще добровільно відмовитися від влади і багатства і віддалитися разом з нею у вигнання. Петро і Февронія покинули Муром, відпливши на човні по річці Оке. Незабаром в Муроме почалася смута, бояри пересварилися, домагаючись вакантного княжого престолу, пролилася кров. Тоді бояри, що схаменулися, зібрали раду і вирішили запропонувати князю Петру повернутись назад. Князь і княгиня повернулися, і Февронія зуміла заслужити на любов городян. Вони правили довго і щасливо.

       У похилих літах Петро і Февронія прийняли чернецтво в різних монастирях з іменами Давид і Евфросинія, і благали Бога, щоб їм померти в один день, і поховати себе заповідали разом в спеціально приготованій труні з тонкою перегородкою посередині.

       Вони померли кожен в своїй келії в один день і годину 8 липня (по старому стилю - 25 червня) 1228 року.

       Люди вважали нечестивим ховати в одній труні ченців, тому порушили волю покійних: їх тіла були покладені в різних обителях. Проте вже наступного дня вони опинилися разом. Двічі їх тіла розносили по різних храмах, але двічі вони дивним чином виявлялися поруч. Так і поховали святе подружжя разом в місті Муроме біля соборної церкви Різдва Пресвятої Богородиці.

       Через 300 років після кончини Петро і Февронія були зараховані Святою Православною Церквою до лику святих. Нині мощі святих Петра і Февронії покояться в СвятоТроїцькому жіночому монастирі в Муроме.

       Цього дня у православних віруючих прийнято, перш за все, відвідувати храми. У своїх молитвах молоді люди просять Бога про велику любов, а похилі люди про родинну злагоду.

       Святі благовірні кн. Петро (в чернецтвi Давид), i кн. Февронiя (в чернецтвi Єфросинiя), Муромські чудотворцi, моліть Бога за нас грішних!

Нові книги

       Ім’я видатної канадської письменниці Люсі-Мод Монтгомері (1874-1942) практично невідоме українському читачеві, проте її книжки вже понад століття користуються величезним успіхом у всьому світі. Щороку вони видаються мільйонними накладами у США, Канаді, Австралії та країнах Європи, за ними знято популярні кінофільми, створено театральні постановки. Сім  книг  із циклу про Енн Ширлі в чудовому українському перекладі Анни Вовченко поповнили книжковий фонд Острозької центральної районної бібілотеки.

1.Монтгомері Люсі-Мод. Енн із Зелених Дахів: Роман [ Текст] / Люсі-Мод Монтгомері; пер. з англ. Анни Вовченко. - Львів: Урбіно, 2012. - 320 с.

       Події цієї чудової книжки відбуваються в далекій Канаді, на острові Принца Едварда. На фермі Зелені Дахи живуть немолоді вже брат із сестрою, Метью й Марілла Катберти.

       Якось вони вирішили взяти із сирітського притулку хлопця, котрий міг би допомагати їм у господарстві. Проте їхньому здивуванню не було меж, коли виявилося, що замість хлопця до них прибула руденька худорлява дівчина, Енн Ширлі. І в цієї незвичайної істоти виявилася напрочуд химерна вдача!

2.Люсі-Мод Монтгомері. Енн із Ейвонлі [ Текст] / пер. з англ. Анни Вовченко. – Львів : Урбіно, 2015.

       Після вчительської семінарії Енн повертається до Ейвонлі, щоб працювати в місцевій школі. Юній учительці доведеться завойовувати прихильність і любов своїх учнів, бо ж серед них чимало шибеників, ледарів і незграб.

       До того ж, у Зелених Дахах вона мусить допомагати виховувати шестирічних близнят, Дору й Деві, чия мама, далека родичка Марілли, померла. На щастя, Енн вкотре переконується, що в житті завжди можна зустріти рідну душу. Крім того, дівчина раптом усвідомлює, що їй дедалі більше подобається один юнак…

3.Люсі-Мод Монтгомері. Енн із Острова Принца Едварда [ Текст] / Люсі-Мод Монтгомері , пер. з англ. Анни Вовченко. – Львів : Урбіно, 2015- 270c.

       Час невблаганно плине, і мрійлива дівчинка, а потім – зовсім юна вчителька перетворюється на чарівну студентку. Мрії Енн про навчання здійснюються, вона полишає ейвонлійську школу та їде до Редмондського коледжу. Перед нею нові можливості, нові знайомства, нові друзі й сердечна подруга Філіппа… Крім того, врода Енн і її небуденний розум привертають усе більше уваги. Природно, що довкола аж роїться від юнаків, і не один бажав би, щоб ця гордовита красуня стала для нього не лише другом. Іноді Енн сама не може розібратися у власних почуттях. Хто їй більше до душі – багатий і вродливий Рой Гарднер чи все-таки відданий Гілберт Блайт?

4.Люсі-Мод Монтгомері. Енн із Шелестких Тополь [ Текст] / пер. з англ. Анни Вовченко. – Львів : Урбіно, 2015. – 288 

       Закінчивши навчання в коледжі, Енн Ширлі влаштовується на посаду директриси школи в містечку Саммерсайд.

       Вона винаймає житло в старовинному, оповитому романтикою домі Шелесткі Тополі. Попереду улюблена робота й очікування на одруження з коханим. Усе було б чудово, якби не ворожість численної й шанованої родини Прінглів, через яку Енн уже подумує покинути Саммерсайд. Та несподівано вона не лише примиряється із Прінглами, які відтоді стають їй справжніми друзями. Енн знайомиться зі своєю маленькою сусідкою Елізабет і знаходить у ній рідну душу, а згодом їй вдається заприязнитися зі своєю заступницею Кетрін, постійно всім невдоволеною молодою жінкою, яка під впливом Енн цілковито змінюється. Невдовзі Енн покине такі милі їй Шелесткі Тополі й повернеться до Ейвонлі.

         5. Монтгомері Люсі-Мод. Енн у Домі Мрії : роман [ Текст] / Люсі-Мод Монтгомері; пер. з англ. Анни Вовченко. – Львів : Урбіно, 2015. – 272 с.

       У житті Енн відбувається довгоочікувана подія: вона стає дружиною Гілберта Блайта. Молоде подружжя вирушає на узбережжя гавані Чотирьох Вітрів, де в приморському селищі Глен Гілберт переймає лікарську практику по своєму родичу.

       Енн знайомиться з новими друзями: капітаном Джимом, який працює на маяку, панною Корнелією Брайант та Леслі Мур, яка дбайливо доглядає свого невиліковно хворого чоловіка. Тут, у Домі Мрії, на Енн чекають радощі й печалі заміжньої жінки, після важкого випробування вона зазнає щастя материнства і, як завжди, не втомлюється змінювати світ довкола себе.

         6. Монтгомері Люсі-Мод. Енн із Інглсайду [Текст] : роман / Люсі-Мод Монтгомері; пер. з англ. Анни Вовченко. - Львів : Урбіно, 2015. - 304 с.

       Дев’ять років минуло після переїзду Енн та її невеличкої сім'ї з милого Дому Мрії в нове житло - просторий і сповнений веселих та сумних історій Інглсайд. Енн стає щасливою матір’ю шістьох дітей, дружних і дуже різних особистостей. Тут вони, оточені щоденною любов’ю й турботою, ростуть, мріють, бавляться, вигадують нові світи, знаходять і втрачають друзів та вчаться відрізняти правду від облуди. Енн тим часом готується відпустити їх одного дня в чужий, і бентежний, але надзвичайно цікавий світ, вчиться на власних помилках і вкотре усвідомлює свою любов до найдорожчих людей у житті.

         7. Монтгомері Люсі-Мод.  Діти з Долини Райдуг [Текст] : роман / Люсі-Мод Монтгомері; пер. з англ. Анни Вовченко. - Львів : Урбіно, 2015. - 264 с.

       Невпинні й неминучі зміни в житті Глена Святої Марії. Неподалік від Інглсайду оселяється сім’я нового пастора - сам пан Мередіт, четверо його дітей і тітка Марта. Діти Блайтів віднаходять у нових сусідах щирих і добрих друзів; разом вони змінюються самі й змінюють долі інших - пана Мередіта й красунь-сестер Вест, відлюдькуватого Нормана Дугласа, малої сироти Мері Ване та подружжя Еліотів. Невідворотно ближчає й прихід страшного, загадкового Дударя - але безтурботне дитинство триває, доки щасливої Долини Райдуг не огорнула тінь великої тривоги.

75-річчю від дня народження Тетяни Володимирівни Бобровницької

       31 січня у вітальні районної бібліотеки відбулося засідання літературного об’єднання ім.Івана Маєвського присвячене  75-річчю від дня народження Тетяни Володимирівни Бобровницької, якої зараз , на жаль ,немає серед нас. На початку  заходу хвилиною мовчання всі присутні  пом’янули  Тетяну Володимирівну.

       Гості та письменники Острожчини  переглянули  слайд презентацію про життєвий і творчий шлях Тетяни Володимирівни, яку підготувала бібліотекар Інтернет центру Марія Скибіцька. 

         За філіжанкою кави та чаю  присутні поділились спогадами про цю чудову жінку, ветерана бібліотечної справи,літератора.

         Тетяна Володимирівна Бобровницька була і залишиться в нашій пам’яті як творча, обдарована, віддана людям і роботі, доброї душі людина…

«Безсмертна слава лицарів Крут»

                                           Супроти чужої навали,
                                           Супроти смерті – в стужу , сніг ,
                                           Ось тут вони , ось тут стояли
                                           І всього жменька – триста їх.

        Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня , сплять в знаних і безіменних могилах розкиданих по рідній і чужій землі , цвіту нашого народу , його славним синам і дочкам , що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче , що є в кожного з нас – життя ,тим , кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути і викреслити з своєї пам’яті і історії , героям, що впали в страшному бою під Крутами  було присвячено бесіду біля книжкової виставки «Згадаймо юність, що горіла в Крутах». 

       Добре кажуть : „Хто не знає свого минулого , не вартий свого майбутнього”. І це дійсно так , бо так само , як дерево тримається на землі своїми коріннями , так людина тримається на землі своїм минулим. Людина , яка не знає минулого – як перекотиполе , куди вітер подме , туди воно й котиться. Але ж людина не перекотиполе , і , як сказав у своєму романі Павло Загребельний : „ На порожньому місці роду не заснуєш ” . Саме тому ми повинні знати історію . А історія наша полита кров’ю і сльозами . Однією із найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами . 

      29 січня 1918 року назва невеликої станції , що розташована на Чернігівщині уздовш лінії Бахмач – Київ , ознаменувала відлік нового духовного злету нації , який уже протягом майже століття є націонольним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність.

      Присут ні користувачі та бібліотечні працівники переглянули документальний фільм   «Україна: забута історія - Крути - Молода Кров» .

      Крутянці збудували собі вічний пам’ятник в Історії Української держави і ми завжди  будемо пам'ятати про них, вчитися вірності, героїзму, справедливості .

До дня Соборності України

Ідея Соборності України як провідний мотив боротьби за незалежність нашої держави та єдності народу

       22 січня - День Соборності України. Це свято відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в єдину соборну Українську державу, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

       З нагоди свята, в Острозькій районній бібліотеці 20 січня відбувся масовий захід  «Ідея Соборності України як провідний мотив боротьби за незалежність нашої держави та єдності народу». Цей захід засвідчив про наполегливе намагання співробітників бібліотеки до наукового осягнення державотворчих й історично вагомих подій нашої історії. Усі присутні у залі, а це преважно студенти та учні, з уст наукового співробітника Державного історико-культурного заповідника Німчинської  Н. мали змогу прослухати інформацію про основні аспекти незалежності й соборності України, переглянути короткометражний фільм про подію 19 січня 1919 року.  Також слухали місцевого поета Олеся Ундіра, який зачитав свою поезію, присвячену цій доленосній події.

       Проведення масового заходу до Дня Соборності України ще раз підкреслює важливість такої історичної події як злука УНР та ЗУНР; заради національної єдності та громадянської злагоди про це треба говорити та пам’ятати.