Анонс

 

Афган

       На підтримку ініціативи громадських організацій та з метою вшанування громадян України, які виконували військовий обов'язок  на території інших держав, Указом Президента України від 11 лютого 2004 року в Україні встановлений День вшанування учасників бойових дій  на території інших держав, який відзначається щорічно 15 лютого - в день виведення радянських військ з Демократичної Республіки Афганістан. 
       Віддаючи данину пам'яті та поваги воїнам, які загинули, виконуючи свій військовий обов'язок, та вшановуючи тих, хто пройшов через пекло, вижив і переміг, 11 лютого в Острозькій ЦРБ було проведено ряд заходів. А саме: організовано книжкову виставку та проведено біля неї бесіду «АФГАН. Чужа війна – український рахунок».

       А також для присутніх продемонстрували мультимедійну презентацію та показали документальний фільм про війну в Афганістані. На заході були присутні студенти Острозького ВПУ.

Усе на світі – від любові

       До дня закоханих в Острозькій ЦРБ створена книжкова виставка-інсталяція у вигляді серця «Все прекрасне на землі від любові». Користувачі бібліотеки  зацікавилися  виставкою, зважаючи на її оригінальне оформлення.   Захоплено роздивляються книги, з яких було створене серце. Книги, які сподобалися читачам , видаються, а на їх місця встановлюються інші. Виставка-інсталяція  задумувалася в такій формі, щоб викликати у відвідувачів бажання дізнатися про їх зміст, а для цього, звичайно,вони повинні взяти книгу і прочитати її. Таким чином популяризація читання залишається головним приорітетом у роботі бібліотекаря.

       Працівникі районної бібліотеки запрошують гостів та жителів Острожчини на побачення до цікавої Книги.Легенди про вічне кохання, цікавинки про поцілунки та  про іншу інформацію Ви дізнаєтесь переглянувши с тенд «Цікаво знати» . 

       11 – 14 лютого в нашій книгозбірні буде проводитись акція «З бібліотекою разом назавжди»: прийдіть до бібліотеки у двох та отримайте два читацькі формуляри на рік за ціною одного, подаруй бібліотецікаву книгу та стань її постійним читачем та ін.

       Звідки ж прийшло до нас це зворушливе свято? Одні люблять його більше Нового року, інші принципово  ігнорують. Але знає про День всіх закоханих кожен. Милі валентинки, знаки уваги, квіти та солодощі - все це з трепетом  готуємо своїм коханим. Обов'язковим атрибутом  свята по праву вважається невелика листівка у вигляді серця. З літературних джерел відомо, що першу валентинку послав своїй дружині герцог Орлеанський, перебуваючи в ув'язненні. Від туги він почав писати коханій  послання, сповнені любові і зізнань. 

       А в православній релігії є свій приклад великого кохання святого подружжя Петра і Февронії, що жили на рубежі XII - XIII століть. Їх шлюб є зразком християнського шлюбу. Святі Петро і Февронія шанувалися на Русі як заступники подружньому життю; вважалося що вони своїми молитвами зводять небесне благословення на подружні пари. Історія життя Петра і Февронії багато століть існувала у відданнях Муромської землі, де вони жили і де зберігалися їх мощі. З часом справжні події придбали казкові риси, злившись в народній пам'яті з легендами і притчами цього краю. У XVI столітті історію любові Петра і Февронії детально і барвисто описав у відомій староруській "Повісті про Петре і Февронії" талановитий літератор, широко відомий в епоху Івана Грізного, священик Єрмолай Прегрішний (Еразм). Дослідники сперечаються про кого з історичних осіб написано житіє: одні схиляються до того, що це були князь Давид і його дружина Евфросинія, в постригу Петро і Февронія, що померли в 1228 році, інші бачать в них подружжя Петра і Евфросинію, що княжили в Муроме в XIV столітті. Згідно Житія святих, благовірний князь Петро був другим сином Муромського князя Юрія Володимировича. Він вступив на Муромський престол в 1203 році. За декілька років до княжіння Петро захворів проказою, від якої ніхто не міг його вилікувати. Уві сні князеві було відкрито, що його може зцілити дочка бджоляра селянка Февронія. Февронія була красива, благочестива і добра, до того ж вона була мудрою дівчиною, знала властивості трав і уміла лікувати недуги, її слухалися дикі тварини. Князь полюбив Февронію за її благочестя, мудрість і доброту і дав обітницю одружуватися на ній після зцілення. Дівчина зцілила князя, проте він не додержав свого слова. Хвороба поновилася, Февронія знов вилікувала князя, і він одружувався на ній. Після смерті брата Петро успадкував княжіння. Бояри поважали свого князя, але гордовиті боярські дружини не злюбили Февронію, не бажаючи мати правителькою над собою селянку. Бояри зажадали, щоб князь залишив її. Петро, взнавши, що його хочуть розлучити з улюбленою дружиною вважав за краще добровільно відмовитися від влади і багатства і віддалитися разом з нею у вигнання. Петро і Февронія покинули Муром, відпливши на човні по річці Оке. Незабаром в Муроме почалася смута, бояри пересварилися, домагаючись вакантного княжого престолу, пролилася кров. Тоді бояри, що схаменулися, зібрали раду і вирішили запропонувати князю Петру повернутись назад. Князь і княгиня повернулися, і Февронія зуміла заслужити на любов городян. Вони правили довго і щасливо.

       У похилих літах Петро і Февронія прийняли чернецтво в різних монастирях з іменами Давид і Евфросинія, і благали Бога, щоб їм померти в один день, і поховати себе заповідали разом в спеціально приготованій труні з тонкою перегородкою посередині.

       Вони померли кожен в своїй келії в один день і годину 8 липня (по старому стилю - 25 червня) 1228 року.

       Люди вважали нечестивим ховати в одній труні ченців, тому порушили волю покійних: їх тіла були покладені в різних обителях. Проте вже наступного дня вони опинилися разом. Двічі їх тіла розносили по різних храмах, але двічі вони дивним чином виявлялися поруч. Так і поховали святе подружжя разом в місті Муроме біля соборної церкви Різдва Пресвятої Богородиці.

       Через 300 років після кончини Петро і Февронія були зараховані Святою Православною Церквою до лику святих. Нині мощі святих Петра і Февронії покояться в СвятоТроїцькому жіночому монастирі в Муроме.

       Цього дня у православних віруючих прийнято, перш за все, відвідувати храми. У своїх молитвах молоді люди просять Бога про велику любов, а похилі люди про родинну злагоду.

       Святі благовірні кн. Петро (в чернецтвi Давид), i кн. Февронiя (в чернецтвi Єфросинiя), Муромські чудотворцi, моліть Бога за нас грішних!

Нові книги

       Ім’я видатної канадської письменниці Люсі-Мод Монтгомері (1874-1942) практично невідоме українському читачеві, проте її книжки вже понад століття користуються величезним успіхом у всьому світі. Щороку вони видаються мільйонними накладами у США, Канаді, Австралії та країнах Європи, за ними знято популярні кінофільми, створено театральні постановки. Сім  книг  із циклу про Енн Ширлі в чудовому українському перекладі Анни Вовченко поповнили книжковий фонд Острозької центральної районної бібілотеки.

 

1.Монтгомері Люсі-Мод. Енн із Зелених Дахів: Роман [ Текст] / Люсі-Мод Монтгомері; пер. з англ. Анни Вовченко. - Львів: Урбіно, 2012. - 320 с.

       Події цієї чудової книжки відбуваються в далекій Канаді, на острові Принца Едварда. На фермі Зелені Дахи живуть немолоді вже брат із сестрою, Метью й Марілла Катберти.

       Якось вони вирішили взяти із сирітського притулку хлопця, котрий міг би допомагати їм у господарстві. Проте їхньому здивуванню не було меж, коли виявилося, що замість хлопця до них прибула руденька худорлява дівчина, Енн Ширлі. І в цієї незвичайної істоти виявилася напрочуд химерна вдача!

 

2.Люсі-Мод Монтгомері. Енн із Ейвонлі [ Текст] / пер. з англ. Анни Вовченко. – Львів : Урбіно, 2015.

       Після вчительської семінарії Енн повертається до Ейвонлі, щоб працювати в місцевій школі. Юній учительці доведеться завойовувати прихильність і любов своїх учнів, бо ж серед них чимало шибеників, ледарів і незграб.

       До того ж, у Зелених Дахах вона мусить допомагати виховувати шестирічних близнят, Дору й Деві, чия мама, далека родичка Марілли, померла. На щастя, Енн вкотре переконується, що в житті завжди можна зустріти рідну душу. Крім того, дівчина раптом усвідомлює, що їй дедалі більше подобається один юнак…

 

3.Люсі-Мод Монтгомері. Енн із Острова Принца Едварда [ Текст] / Люсі-Мод Монтгомері , пер. з англ. Анни Вовченко. – Львів : Урбіно, 2015- 270c.

       Час невблаганно плине, і мрійлива дівчинка, а потім – зовсім юна вчителька перетворюється на чарівну студентку. Мрії Енн про навчання здійснюються, вона полишає ейвонлійську школу та їде до Редмондського коледжу. Перед нею нові можливості, нові знайомства, нові друзі й сердечна подруга Філіппа… Крім того, врода Енн і її небуденний розум привертають усе більше уваги. Природно, що довкола аж роїться від юнаків, і не один бажав би, щоб ця гордовита красуня стала для нього не лише другом. Іноді Енн сама не може розібратися у власних почуттях. Хто їй більше до душі – багатий і вродливий Рой Гарднер чи все-таки відданий Гілберт Блайт?

 

4.Люсі-Мод Монтгомері. Енн із Шелестких Тополь [ Текст] / пер. з англ. Анни Вовченко. – Львів : Урбіно, 2015. – 288 

       Закінчивши навчання в коледжі, Енн Ширлі влаштовується на посаду директриси школи в містечку Саммерсайд.

       Вона винаймає житло в старовинному, оповитому романтикою домі Шелесткі Тополі. Попереду улюблена робота й очікування на одруження з коханим. Усе було б чудово, якби не ворожість численної й шанованої родини Прінглів, через яку Енн уже подумує покинути Саммерсайд. Та несподівано вона не лише примиряється із Прінглами, які відтоді стають їй справжніми друзями. Енн знайомиться зі своєю маленькою сусідкою Елізабет і знаходить у ній рідну душу, а згодом їй вдається заприязнитися зі своєю заступницею Кетрін, постійно всім невдоволеною молодою жінкою, яка під впливом Енн цілковито змінюється. Невдовзі Енн покине такі милі їй Шелесткі Тополі й повернеться до Ейвонлі.

 

         5. Монтгомері Люсі-Мод. Енн у Домі Мрії : роман [ Текст] / Люсі-Мод Монтгомері; пер. з англ. Анни Вовченко. – Львів : Урбіно, 2015. – 272 с.

       У житті Енн відбувається довгоочікувана подія: вона стає дружиною Гілберта Блайта. Молоде подружжя вирушає на узбережжя гавані Чотирьох Вітрів, де в приморському селищі Глен Гілберт переймає лікарську практику по своєму родичу.

       Енн знайомиться з новими друзями: капітаном Джимом, який працює на маяку, панною Корнелією Брайант та Леслі Мур, яка дбайливо доглядає свого невиліковно хворого чоловіка. Тут, у Домі Мрії, на Енн чекають радощі й печалі заміжньої жінки, після важкого випробування вона зазнає щастя материнства і, як завжди, не втомлюється змінювати світ довкола себе.

 

         6. Монтгомері Люсі-Мод. Енн із Інглсайду [Текст] : роман / Люсі-Мод Монтгомері; пер. з англ. Анни Вовченко. - Львів : Урбіно, 2015. - 304 с.

       Дев’ять років минуло після переїзду Енн та її невеличкої сім'ї з милого Дому Мрії в нове житло - просторий і сповнений веселих та сумних історій Інглсайд. Енн стає щасливою матір’ю шістьох дітей, дружних і дуже різних особистостей. Тут вони, оточені щоденною любов’ю й турботою, ростуть, мріють, бавляться, вигадують нові світи, знаходять і втрачають друзів та вчаться відрізняти правду від облуди. Енн тим часом готується відпустити їх одного дня в чужий, і бентежний, але надзвичайно цікавий світ, вчиться на власних помилках і вкотре усвідомлює свою любов до найдорожчих людей у житті.

 

         7. Монтгомері Люсі-Мод.  Діти з Долини Райдуг [Текст] : роман / Люсі-Мод Монтгомері; пер. з англ. Анни Вовченко. - Львів : Урбіно, 2015. - 264 с.

       Невпинні й неминучі зміни в житті Глена Святої Марії. Неподалік від Інглсайду оселяється сім’я нового пастора - сам пан Мередіт, четверо його дітей і тітка Марта. Діти Блайтів віднаходять у нових сусідах щирих і добрих друзів; разом вони змінюються самі й змінюють долі інших - пана Мередіта й красунь-сестер Вест, відлюдькуватого Нормана Дугласа, малої сироти Мері Ване та подружжя Еліотів. Невідворотно ближчає й прихід страшного, загадкового Дударя - але безтурботне дитинство триває, доки щасливої Долини Райдуг не огорнула тінь великої тривоги.

 

75-річчю від дня народження Тетяни Володимирівни Бобровницької

       31 січня у вітальні районної бібліотеки відбулося засідання літературного об’єднання ім.Івана Маєвського присвячене  75-річчю від дня народження Тетяни Володимирівни Бобровницької, якої зараз , на жаль ,немає серед нас. На початку  заходу хвилиною мовчання всі присутні  пом’янули  Тетяну Володимирівну.

       Гості та письменники Острожчини  переглянули  слайд презентацію про життєвий і творчий шлях Тетяни Володимирівни, яку підготувала бібліотекар Інтернет центру Марія Скибіцька. 

         За філіжанкою кави та чаю  присутні поділились спогадами про цю чудову жінку, ветерана бібліотечної справи,літератора.

 

 

         Тетяна Володимирівна Бобровницька була і залишиться в нашій пам’яті як творча, обдарована, віддана людям і роботі, доброї душі людина…

«Безсмертна слава лицарів Крут»

                                           Супроти чужої навали,
                                           Супроти смерті – в стужу , сніг ,
                                           Ось тут вони , ось тут стояли
                                           І всього жменька – триста їх.


        Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня , сплять в знаних і безіменних могилах розкиданих по рідній і чужій землі , цвіту нашого народу , його славним синам і дочкам , що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче , що є в кожного з нас – життя ,тим , кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути і викреслити з своєї пам’яті і історії , героям, що впали в страшному бою під Крутами  було присвячено бесіду біля книжкової виставки «Згадаймо юність, що горіла в Крутах». 


       Добре кажуть : „Хто не знає свого минулого , не вартий свого майбутнього”. І це дійсно так , бо так само , як дерево тримається на землі своїми коріннями , так людина тримається на землі своїм минулим. Людина , яка не знає минулого – як перекотиполе , куди вітер подме , туди воно й котиться. Але ж людина не перекотиполе , і , як сказав у своєму романі Павло Загребельний : „ На порожньому місці роду не заснуєш ” . Саме тому ми повинні знати історію . А історія наша полита кров’ю і сльозами . Однією із найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами . 


      29 січня 1918 року назва невеликої станції , що розташована на Чернігівщині уздовш лінії Бахмач – Київ , ознаменувала відлік нового духовного злету нації , який уже протягом майже століття є націонольним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність.

      Присут ні користувачі та бібліотечні працівники переглянули документальний фільм   «Україна: забута історія - Крути - Молода Кров» .

      Крутянці збудували собі вічний пам’ятник в Історії Української держави і ми завжди  будемо пам'ятати про них, вчитися вірності, героїзму, справедливості .

 

До дня Соборності України

Ідея Соборності України як провідний мотив боротьби за незалежність нашої держави та єдності народу

       22 січня - День Соборності України. Це свято відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в єдину соборну Українську державу, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

       З нагоди свята, в Острозькій районній бібліотеці 20 січня відбувся масовий захід  «Ідея Соборності України як провідний мотив боротьби за незалежність нашої держави та єдності народу». Цей захід засвідчив про наполегливе намагання співробітників бібліотеки до наукового осягнення державотворчих й історично вагомих подій нашої історії. Усі присутні у залі, а це преважно студенти та учні, з уст наукового співробітника Державного історико-культурного заповідника Німчинської  Н. мали змогу прослухати інформацію про основні аспекти незалежності й соборності України, переглянути короткометражний фільм про подію 19 січня 1919 року.  Також слухали місцевого поета Олеся Ундіра, який зачитав свою поезію, присвячену цій доленосній події.

 

       Проведення масового заходу до Дня Соборності України ще раз підкреслює важливість такої історичної події як злука УНР та ЗУНР; заради національної єдності та громадянської злагоди про це треба говорити та пам’ятати.

Я – україночка

Я – українка і цим пишаюсь

Щаслива, що живу на цій землі,

Що ранкам сонячним твоїм всміхаюсь,

Які дарують всю красу мені.

 

       Це слова про юну, тендітну дівчинку з с. Розваж, ученицю Острозької музичної школи, лауреата  обласних конкурсів та першої премії міжнародного конкурсу «Волинський кобзар», володарку гран-прі обласного конкурсу «Творчість юних»    Анастасію Ягодку, творча зустріч з якою відбулася в приміщенні центральної районної бібліотеки.

       На святі були присутні батьки, дідусь з бабусею, близька родина, друзі, однокласники, класний керівник та користувачі бібліотеки.

       На заході прозвучало 16 музичних творів у виконанні  юної бандуристки. Підтримала подругу і Анастасія Криницька, подарувавши присутнім гарну пісню. Ще одна пісня прозвучала в дарунок хрещеній мамі, адже, саме з нею,  дівчинка  вперше переступила поріг музичної школи.

       Талант співати і талант творити, це для людини – Божий дар. Талант і наполеглива праця приносять творчі здобутки, а ще велика підтримка матусі і татуся - «Два крила дитини, що допомагають в світ злетіти».

        Багато теплих слів було сказано на адресу викладача музичної школи Наталії Бондар, яка і навчає Настусю. Велика підтримка і віра в свою ученицю дають щедрі плоди.

            Тож, бажаємо Насті щасливої  долі, успіху та творчих злетів.

Поетичні посиденьки

На базі Плосківської публічно – шкільної бібліотеки відбувся  семінар бібліотекарів Острозького району.

 

       Учасники семінару мали можливість оглянути краєвиди села Плоске, відвідати історичні пам’ятки, познайомитись з історією села. Семінар проходив у шкільному приміщенні бібліотеки. Присутні  були приємно вражені гостинністю вчителів, директора школи Гурко З. О., яка сама розповіла їм про історію школи, досягнені успіхи у навчанні, плани на майбутнє. Бібліотекар, Ольга Крутій, провела екскурсію по школі, ознайомила із  краєзнавчим  куточком,  де учасники семінару мали можливість побачити картини місцевого художника Петра Чумака та творчі вироби завуча по виховній роботі Плосківської ЗОШ 1-3 ступенів Марчук Тетяни. А також були запрошені на поетичні посиденьки «Перлини місцевої поезії».  

       У  селі Плоске багато талановитих людей. Одні майстерно вишивають, вирізають з дерева, займаються квілінгом, в’яжуть, смачно готують вишукані страви, печуть. А багато – пишуть  вірші.    На поетичні посиденьки прийшли місцеві поети: Антоніна Марчук, Ірина Чумак, Сергій Гапанчак, вчителі, жителі села ,  ті хто любить поезію читати та слухати. Гурко Наталія познайомила присутніх з поезією своєї однокласниці Казнодій Вікторії, вірш Вікторії про події на Сході «Прийшла зима на Україну» читав Олександр Кравцов. 

Дружить з поезією і Євгенія Миколаївна Петрук її внук Влад з гордістю декламував бабусин вірш про село.                                                 

       Поштовхом до написання віршів служить, не тільки світ прекрасного, але й наболілого. Розлука … На життєвому шляху Антоніни Марчук було багато болючих втрат брати, батьки, єдина дочка. Але вона витримала і стала сильною, збагатилася духовно і пише чудові вірші. Один із віршів Антоніни розказала Прокопчук Мирослава, а вірш «Божий Дім» звучав з вуст авторки.   

       Світ поезії надзвичайний! Його можна порівняти з букетом найрізноманітніших квітів, адже він сповнений барв та ароматів. Богдан Чумак писав вірші ще будучи учнем Плосківської школи і саме, щоб показати на скільки зараз його поезія сильніша, глибша Ярослава Тищук   прочитала  дитячу поезію Богдана, а поезію студентських років з задоволенням слухали присутні, як читали Наталія Цюх та Тетяна Марчук. Вірші Богдана Чумака друкувалися у збірці поезії «Подарунки долі». Крім поетичного таланту у вісімнадцять років Богдан відчув у собі любов до музики  і навчився грати на скрипці. Поезія безсмертний дотик до душі, а поезія покладена на музику – це спів душі. Затамувавши подих слухали присутні пісню «Закувала зозуля серед ночі»  у  виконанні  сестер Оксани Філюк та Олени Поліщук.

       Чумак Ірина пише у жанрі дитячої поезії, її поезію для дітей на поетичних посиденьках  читала Олена Марчук. Ірина Максимівна пише дитячі казки, оповідання. ЇЇ твори не одноразово друкувалися у періодичних виданнях «Розкажіть онуку» та «Бібліотека вихователя дитячого садка».

       Поети  незвичайні люди. Талановиті, з багатобарвним сприйняттям світу, з очима відкритими для всього прекрасного, а поезія – це стан їхньої душі. Коли цей стан співпадає з нашим, то поезія глибоко запам’ятовується, зачіпає душевні струни. Саме така поезія, на мою думку, притаманна творчості полковника запасу Сергія Гапанчака. На поетичних посиденьках відбулась презентація його книги «Пам′ять» . Зі сльозами на очах слухали вірш «Падають квіти на сірий асфальт» присвячений нашому загиблому на Сході Петру Драчуку , який читала Ірина Чумак. Директор школи З. О. Гурко розповіла про трудову діяльність Сергія Борисовича. Оксана Шишлик та Ярослава Тищук читали його поезію про любов до України, людяність,чесність, гідність. Кожен вірш – це сповідь поета, якийсь незабутній епізод з його життя. Вірш  «Батьки і діти» читала  Наталія Самчук. Піснею «Ой полечко поле» привітали Сергія Гапанчака з Днем Української Армії Микола Гурко та Олександр Кравцов.   Закохані у творчість, зачаровані поезією Гапанчака присутні слухали виступ самого автора. А він розповідав цікаві епізоди з свого життя, співав акомпануючи собі на гітарі свою поезію.

       Поезія – це сум, чарівність, музика, дотик до душі, струни якої ще довго будуть бриніти. І чим частіш – тим краще. Тоді людина буде духовно вищою і красивішою. З живих вуст присутні на поетичних посиденьках почули, як гаряче б’ється людське серце в поезії, який біль, яке страждання, яку ніжність, яке щастя може передати поетичне слово.     

 

«Голгофа голодної смерті».

       Третій тиждень листопада кожного року в нашій країні  - поминальний по жертвах імперських насильств над українцями, в тому числі і Голодомору 1932-1933 рр.

       Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, ані моровиці. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безвинних людей зійшло в могилу – старих і молодих, дітей і ще ненароджених – у лонах матерів…

       25 листопада в Острозькій районній бібліотеці відбувся  урок історії. За ініціативою наукового співробітника Острозького краєзнавчого музею Німчинської Н. відбулася зустріч учнів ВПУ з заступником директора по науковій роботі  Нетішенського краєзнавчого музею  Вихованцем Т

 

Присутні вшанували пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років.

Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор , який призвів до небачених безневинних жертв.

Ведуча бібліотекар ЦРБ Матвійчук О. запалила свічку пам'яті

       Їх ніхто вже не запалить. Свіча мільйонів замордованих голодною смертю погасла в далекому 1933, свічку тільки для світлої пам’яті і щоб зігрілися душі убієнних голодом та політичними репресіями.

Хай світло від свічки у небо летить

Хоча б одну душу зігріє в цю мить

Щоб душа ця загублена спокій знайшла

І у вічність до Бога вона відійшла.

Світ мав би розколотись надвоє, сонце мало б перестати світити, земля –перевернутися – від того, що це було на Землі. Але світ не розколовся, Земля обертається, як їй належить, і ми ходимо по цій землі зі совами тривогами і надіями. Ми — єдині спадкоємці всього, що було.

Своїми спогадами з учнями поділилась також  очевидця голодомору Ганна Давидівна Прокопчук.

 Присутні мали можливість  переглянути  фільм про голодомор «І пам’ять про скорботний 33».Також їм було запропоновано книжкову інсталяцію «Памятаємо про голодомор…»

Користувачам та гостям книгозбірні бесіду біля книжкової виставки провела Скибіцька М.

       Тож дай нам, Боже, щоб не стерлася пам'ять про уроки минулого, щоб не втратили майбутні по­коління того знання, яке характеризує націю українців.

Нові книги. Нові зустрічі.

Нові книги  поповнили фонди Острозької районної бібліотеки . Серед них :

     

       Вдовиченко Г. Маріупольський процес : роман / Галина Вдовиченко ; передм. В. Лиса. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. — 288 с.

       Усе як на війні: втрати, біль, знову втрати... Роману й Ользі судилися не найкращі часи для зустрічі. Полонений укр і сепаратистка — чи е гостріша суперечність у подіях літа 2014 року? Але безодня, яка здавалася нездоланною, поступово щезає. Бо в житті існує щось набагато важливіше за ненависть...

 

 

 

       Вдовиченко Г.  Тамдевін. Вовчі історії замку Гербуртів : збірка/Галина Вдовиченко ; переди. Г. Пагутяк. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. — 224 с.

       У далекому карпатському селі поблизу старовинного замку Гербуртів легко заблукати у просторі й часі... Десь у цих краях науковець Юрко вивчає поведінку вовків у природному середовищі. Його опікуванці — троє вовченят, які втратили батьків. У дикому гірському урочищі людина намагається жити за законами вовчої зграї, які іноді здаються більш досконалими... Несподівана зустріч із художницею Анною, яка приїхала у село відпочити від марноти міського життя, назавжди змінює їхні долі...Людина і вовк, закони людські та вовчі, які часто ми розуміємо зовсім не так, — це тема нових оповідань авторки, що також увійшли до видання.

 

       Горбань С., Лапіна Н. Роман з містом : роман / Світлана Горбань, Наталя Лапіна. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. — 192 с.

       Магда Свідзинська жила в буремному XX столітті в місті, у яке неможливо не закохатися до безтями... Чарівний Львів! Любий пане Лемберг! Саме твоїми брукованими вуличками вона бігла назустріч коханню та щастю. Власне, ти був свідком її світлих перемог і гірких поразок. Разом із тобою вона пройшла крізь пекло війни та жаль розлук і втрат... Надзвичайна доля чудової жінки, історія її кохання, сили та відданості — наче ще одна химерна оздоба міста, вузькі вулички якого бережуть пам’ять різних часів і епох...  

 

       Доляк Н. Загублений між війнами : роман / Наталка Доляк. — Харків :

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. — 496 с.

       Існують такі особистості, яким життєвої сили Бог відміряв ніби на двох (якщо не чотирьох). Саме таким був український письменник і поет Юрій Будяк (Покос). Його дивна доля вражає. Цій непересічній людині довелося жити, мабуть, в один з найскладніших історичних періодів — у першій половині XX століття. Юрій Покос пройшов крізь розрух революції, темряву трьох війн і морок табору, не втративши людської гідності. Мужній воїн, мандрівник, революціонер, сільський вчитель, журналіст, громадський діяч, політичний в’язень, до того ж талановитий літератор — це все про нього! У звичайний людський вік вмістилася надзвичайна доля, і життя дивовижної людини стало ніби дзеркалом несамовитого часу...

       Куява Ж.  Гордієві жінки : роман / Жанна Куява ; передм. В. Гра- нецької. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. — 288 с.

       Три сестри, Софія, Лія і Мія, багато років живуть на віддаленому хуторі. їхні найближчі родичі, дід Гордій і бабуся Устя, померли, ще раніше померла їхня мати Марія, яку дівчата майже не знали. Про неї в будинку нагадує «червона» кімната, повна маків — на картинах, рушниках, у книжках... Три сестри не ставлять зайвих питань і взагалі мало спілкуються одна з одною — так їх виховав дід Гордій. Живуть як живеться, та настає день, коли священна для них «червона» кімната відкриває неймовірні родинні таємниці. І Гордієві жінки наважуються нарешті круто змінити своє життя.

 

       Роздобудько Ірен Ґудзик-2. Десять років по тому. Роман. — К.: Нора- Друк, 2015. — 320 с. Читацький клуб.

       Колись він втратив все: кохану людину, смак до життя, сенс працювати в країні, що поволі котиться в прірву... Але життя не зупинилося. Улюблені герої знову зібралися разом: Денис, Ліка, Єлизавета Тенецька. Десять років по тому...

Отож, запрошую  всіх, кому цікава книга, хто хоче ближче познайомитися з новими виданнями до нашої книгозбірні.

Сторінка 6 з 22

Графік роботи
----------------------------------
Понеділок вихідний
Вівторок 10-18
Середа 10-18
Четверг 10-18
П'ятниця 10-18
Субота вихідний
Неділя 11-17
----------------------------------
ОСТАННЯ СЕРЕДА МІСЯЦЯ
САНІТАРНИЙ ДЕНЬ

----Нові надходження----

Навчально-тренінговий центр Бібліоміст

Я-бібліотекарка

Хорівська бібліомишка

Книгарик

Адреса

Україна 
Рівненська обл. 
місто Острог 
вул. Східна, 33 
тел. 03654-23456 
e-mail:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Правова допомога

172308
За місяць
Всього
4573
172308

Замкова гора

Музей історії Острозької академії

Освітній навігатор

Острозька районна рада

Сайт Рівненської обласної бібліотеки

Рівненська обласна бібліотека для молоді

РРівненська обласна бібліотека для дітей

Бібліотечна асоціація

Сучасна бібліотека

Вконтакте

facebook

OSTROG