Анонс

 

«Не вмію я жити впівсили»

       13 травня об 11 годині у стінах Острозької районної книгозбірні відбулася творча зустріч з письменницею, лауреатом літературної премії ім. Валер’яна Поліщука та просвітянської премії ім. Григорія Чубая, першого номінанта громадських рейтингів «Кришталевий жолудь» та «Золотий колос» - найвищих нагород міста Дубна і району, членом Національної спілки письменників України – Любов Антонівною Пшеничною.

       Ім’я Любові Антонівни добре знане в Україні та за її межами як поетеси та  авторки численних прозових творів.

       Публікувала свої твори в багатьох альманахах і збірниках, була редактором просвітянського журналу «Незабудка» та багатьох літературно-художніх видань. Пише пісні (більше тридцяти вже звучать по радіо, телебаченню, на компакт-дисках). Проілюструвала десятки книг різних авторів і кілька власних. Редагує книги місцевих літераторів. Упорядковує альманахи «Зорі народжуються на землі» та «Над Іквою-рікою».

       Окремими виданнями вийшли книги «Чорногузики» (1988), «День народження сопілки» (1990), «Весела абетка» (1991, 1993),«Боря з Мухоморії та його друзі» (1991), «Дитейка» (1992), «Босоніж по материнці»(1995), «Вогник на калині» (2001), літературного портрета «Микола Жулинський»(2000), «Любавин дзвін»(2003), «Дика лілея»(2005), «Калиновий дід» (2005), «Бегемотове болото» (2007), «Загадки-привіти для малят про квіти» (2007), «Зайчикова читанка» (2007), «Казка про зайчат» (2007), «Коли зацвітуть лілеї» (2008).

       На літературному заході були присутні начальник відділу культури та туризму Кузьмінчук Марія Костянтинівна, місцевий поет, громадський діяч, член літературного об’єднання  ім. Івана Маєвського Олесь Ундір, поетеса Євгенія Гембаровська, бібліотекарі Острозької міської бібліотеки для дітей, завідуючі бібліотек-філіалів Острозького району та інші гості, що завітали на зустріч.

       На заході була представлена книжкова виставка Любов Антонівни «Не вмію я жити впівсили». Цей вислів і є головним гаслом нашої гості. Вона – оптиміст по життю, людина високої культури і моралі, творча і креативна особистість. Усі в залі просто з захопленням слухали поетесу, усі, ніби на мить, поринули у її слова й вірші. І хоча дехто познайомився із письменницею вперше, проте признавався, що ніби знає її все життя, що більш відкритої та чуйної людини ще не зустрічав. І справді, як сказала наша місцева поетеса  Євгенія Гембаровська: « Коли читаєш Ваші вірші, Любове Антонівно, то на душі стає так легко і добре, ніби читаєш молитву».

«Подвиг народу – подвиг безсмертя».

 

У минуле – все далі і далі відходить війна,

Пам’ять тихо горта сторінки…

Обеліски… На них – імена, імена…

І роки, і зірки, і вінки…

 

       Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас назавжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не відійде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами.

       Згідно  Указу Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» та Закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. 8 травня - Дня пам’яті та примирення,  9 травня - Дня Перемоги.  Символом відзначення цих днів  -  червоний мак.     Гаслом -  “1939—1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”

       8 травня у  Острозькій ЦРБ відбувся ряд заходів, присвячених Дню Перемоги. У фойє бібліотеки весь день лунали пісні воєнного часу,  демонструвалися відеоролики та  документальний  фільм «Війна. Український рахунок»(2002), соціальні реклами. Біля книжкової виставки було проведено бесіду «Подвиг народу – подвиг безсмертя».

       Увазі присутніх була представлена мультимедійна презентація «Немеркнуче світло Великої Перемоги».

       Можна по-різному ставиться до подій Другої світової війни, по-різному її оцінювати, але не можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Маленькою часточкою великої данини пошани полеглим став урок пам’яті «Уклін живим – загиблим слава».  

Чорне крило Чорнобиля

       Чорнобиль - це незагоєна рана, не лише наша особиста, а й загальнолюдська, це страшний урок не стільки конкретному суспільному устрою, скільки всьому людству. Аварія на ЧАЕС визнана світовим співтовариством як найбільша техногенна катастрофа в історії людства. ООН встановила 26 квітня Міжнародним днем пам`яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Але хоча світ і підтримує нас у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, основний, найважчий тягар залишається на плечах України.

       29 років тому світ сколихнула страшна новина - 26 квітня сталася трагедія, яка увійшла в історію людства під назвою Чорнобильська катастрофа, найбільша техногенна аварія ХХ століття. Відтоді Чорнобиль став зоною душевного болю і постійної тривоги мільйонів українців. Від 26 квітня 1986 року увесь український народ живе "до" і "після". "До" і "після" катастрофи на ЧАЕС.

       Вибух на Чорнобильській АЕС призвів до вселюдської, планетарної трагедії. Сліди чорнобильського попелу знайдені на багатьох континентах, чорнобильський атом вразив не лише Україну, а й Білорусь, Росію, північно-західну Європу, дійшовши навіть до Північної Африки, Канади та Японії. Але для України чорнобильська трагедія стала лихом, яке з нею назавжди, бо саме на її території залишився ядерний монстр - зруйнований четвертий блок, який і нині, через 19 років після аварії, продовжує загрожувати світу.

       Вибух на четвертому енергоблоці АЕС, який забрав життя десятків і зробив інвалідами тисячі людей, стався о 1 годині 23 хвилині 26 квітня. І лише за два тижні після цього рятувальним командам вдалося загасити вогонь. За розрахунками експертів, сумарний викид радіоактивних речовин, які потрапили внаслідок вибуху у навколишнє середовище, становить 50 мільйонів кюрі, що еквівалентно вибуху 100 хіросімських атомних бомб.

       У результаті катастрофи 1986 року радіоактивного забруднення зазнали 2,3 тисячі населених пунктів у 12 областях України загальною площею 50 тисяч квадратних кілометрів. Сьогодні загальна площа зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення становить близько 2600 квадратних кілометрів.

       22 квітня, до річниці Чорнобиля, в читальній залі Острозької ЦРБ відбулася година – реквієм. Присутні, користувачі бібліотеки та учні ВПУ №28, мали можливість поспілкуватись з учасником ліквідації Рудим Петром Борисовичем, ознайомились з фотовиставкою, організованою співробітником краєзнавчого музею Німчинською Ніною, переглянули книжкову виставку «Земле рідна, понівечена скрипка моя» та документальний фільм «Чорнобиль. Загублений світ»

Книгоманія Рівне 2015

       22 квітня найкращі читачі Острозького району – Мокляк Карина (с. Вельбівно) та Фурдей Андріанна (с. Оженин) представляли свої улюблені книги під час участі у обласному етапі Всеукраїнського конкурсу "Найкращий читач України - 2015", що проходив у Рівненській обласній бібліотеці для дітей.

       До складу журі увійшли: директор бібліотеки Л.М.Лісова, відомий рівненський письменник М.І.Степанюк, завідуюча Дубенською міською бібліотекою для дітей О.П.Корнійчук.

       Діти демонстрували свої читацькі вподобання, творчі роботи, читали вірші та вражали присутніх літературними знаннями та ерудицією.

Євген Шморгун – письменник, краєзнавець, видавець, громадський діяч

       15 квітня у вітальні Острозької районної бібліотеки відбулася літературна година присвячена 75-річчю від дня народження  Євгена Шморгуна.

        Євген Іванович  відомий письменник,  видатний громадський діяч, заслужений журналіст, краєзнавець, лауреат літературних премій імені Лесі Українки, Валер’яна Поліщука, Володимира Кобилянського.

        Євген Шморгун  народився 15 квітня 1940 року в с.Іскра Рівненського району Рівненської області. Закінчив Дубенське медучилище, Рівненський педінститут. Працював фельдшером, журналістом, керівником Рівненського обласного літоб’єднання і відповідальним секретарем Рівненської організації Національної спілки письменників України. Багато пише для дітей та юнацтва.

        Тривалий час очолював обласну організацію Національної спілки письменників України. Очолював редакційно-видавничу групу «Реабілітовані історією». Директор видавництва «Азалія».

        Друкуватися почав у 1958 році.  Літературну діяльність розпочав на початку сімдесятих років, коли в журналі "Барвінок" з'явилося його оповідання "Грім". Невдовзі виходять книжки для дітей: "Зелені сусіди" (1978), "Що шукала білочка", "Дивосил-зілля" (1980), "Що сказав би той хлопчик" (1981), "Де ночує туман" (1984).  

        У 1989 р. львівське видавництво "Каменяр" випустило збірку "Вогник-цвіт", а видавництво "Веселка" – повість про Гомера "Дорога до Іліона".

       Євген Шморгун разом з відомим травознавцем на просторах Полісся виявив рідкісні рослини, позначивши на карті місця, де вони збереглися, аби забезпечити їх захист. З подорожніх нотаток складалися книги, серед яких –„Мова зела” (про рослинну символіку України).

       У 2007 р. у видавництві "Азалія" (Рівне) налагоджено випуск тритомника вибраних творів Є.Шморгуна. У 2008 році з'явився 3 том його творів. /1 том - базується на 7 книгах: "Забуті боги предків", "Мова зела", "Зелені сусіди", "Ключ-трава", "Казочки-розказочки", "Тиха радість"; 2 том включає повісті "Дорога до Іліона", "Не повтори мене", роман "Сніги непочаті", п'єсу "Кличу живих", есе "Шість століть Велигорських".

       Його твори перекладені білоруською, російською, тувинською, киргизькою, болгарською мовами. Ряд оповідань включено в підручники для школярів молодших класів.

       Цікуво , пізнавально і змістовно пройшов цей захід.  Присутні ознайомились життєвим і творчим шляхом письменника, з його  книгами , переглянули  книжково-ілюстративну виставку.

Сад душі Лідії Спаської.

(5.IV.1910 – 15.VIII.2000)

       5 квітня 2015 року в читальній залі Острозької ЦРБ відбулася мистецька година «Сад душі Лідії Спаської» та віртуальна подорож «Дорога до Бога» присвячені 105-річчю від дня народження Лідії Іванівній Спаській. Присутні мали змогу познайомитись з життєвим та творчим шляхом художниці.

       Лідія Іванівна народилася в день святої Лідії — 5 квітня 1910 р. в містечку Умані. Вона росла і виховувалась у великій інтелігентній сім'ї, у якій була восьмою дитиною. Дитинство майбутньої художниці пройшло в батьківському маєтку в селі Гавчиці недалеко від Ківерець Луцького повіту. У будинку Лисяних завжди панувала атмосфера доброти, злагоди та взаєморозуміння.

       У вісім років дівчинка вступила до Луцької гімназії. У Луцькій гімназії Лідія робила перші кроки в малюванні. Помітивши в дочки неабиякі здібності, мати знайшла кошти, щоб Лідія продовжила свою художню освіту у Варшаві. Там, у приватній художній школі імені Крижанівського, її вчили визначні польські майстри.

       Новою сходинкою в художній освіті дівчини став Париж. Вона приїхала сюди після смерті матері, отримавши невелику спадщину, в 1931 р. і прожила тут 4 роки.Тут художниця освоювала техніку олійного живопису. У Парижі вона зустріла з священиком Сергієм Булгаковим, відомим філософом-богословом, який, емігрувавши до Парижа в 1923 р., заснував тут інститут богослов'я,із студентом цього інституту Василем Спаським, який невдовзі став її нареченим.

       У 1935 р. Лідія Іванівна разом зі своїм нареченим Василем Спаським повернулася на Волинь. Тут вони побрались і, поселившись у батьківському маєтку, почали налагоджувати занедбане господарство. У 1936 році народився перший син Микита.

       Чимало тривог довелося пережити художниці в роки війни. Лідія залишилась одна з малолітніми дітьми. Батьківські будинки в селі Гавчиці і Луцьку були націоналізовані.

       В 1947 році брат покликав поїхати її до Острога, де й прожила майже все своє життя. Повоєнні роки були складними, але інтелігентна терпимість, досвід та інші якості, вроджені та набуті, стали їй необхідними у житті.

       Спочатку, по приїзді в Острог, художниці замовили 60 копій з портретів Леніна і Сталіна для шкіл міста і району. Вона змушена була братись і за таку роботу, щоб заробити дітям на хліб. Проте мистецький розвиток Л. Спаської не припинився. Доля подарувала їй витривалість і творче довголіття. Взимку 1952 року Лідія Спаська отримала від місцевого музею замовлення намалювати картину «Повстання в селі Новомалині 1905 року». Ця композиція принесла художниці успіх .

       Цікаві її портрети дітей і дорослих, виконані олією, гуашшю, аквареллю, пастеллю. У цьому жанрі авторка найкраще виразила себе як художник.

       Із середини п’ятдесятих років розпочинається ще одна нова сторінка творчої біографії художниці. Вона починає писати ікони і розписувати церкви. Любов до Бога пронесла художниця наче святу свічечку через усе життя. Вона розписувала церкви в Острозі, Луцьку, Києві, Мурманську, Архангельську, Астрахані, Ташкенті, Махачкалі, Вологді, Курську, Великому Устюзі, Нальчику, у селах Волині.

       В останні роки вона малювала ікони для Богоявленського собору і Успенського римо-католицького костьолу в Острозі, для багатьох церков Острозького району.

       Окремо слід згадати про розпис новозбудованої церкви в с. Гавчиці, де проходило дитинство Л. Спаської. Вона виконала його 1994 року як дарунок для односельчан.

       Однією з кращих робіт, створених художницею за останні роки, є монументальний образ «Розп’яття», написаний для одного з вівтарів Острозького римо-католицького костьолу.

       Портрети займають найбільше місця у творчості художниці. Портрети почала писати ще в далекі тридцяті роки під час навчання в Парижі. Створена в різні роки портретна галерея образів дітей засвідчила ліричне обдаровання Л.Спаської: «Дівчина з Полісся», «Мила дівчина», «Замріяна в червоній хустині», «Дівчина в сарафані» та ін. Більшою емоційністю вирізняються портрети дітей: «Оленка», «Хлопчик в саду», «Сумна дівчинка», «Хлопчик біля дверей», «Дівчинка з голубими бантами» та ін. Саме у складному портретному Спаська найбільше виразила себе як художниця.

       Разом з старшим сином, геологом, їй довелося багато мандрувати по світу. І в Карпатах, і на Кавказі, і в Казахстані, і на озері Іссик-Куль нею створено десятки пейзажів. Один із кращих своїх краєвидів – «Замкова гора в Острозі» художниця подарувала музею Т. Г. Шевченка в Торонто.

       У різні роки в Острозі, Рівному, Луцьку, Нетішині влаштовувалось чимало персональних виставок Л. І. Спаської.

       15 серпня 2000 року Лідія Спаська померла і була похована в Гавчицях на Волині.

Медіаграмотності навчались у Житомирі

       Нещодавно, методист Острозької центральної районної бібліотеки Ірина Федорчук, взяла участь у дводенному тренінгу «Практична медіаграмотність», що проходив у м. Житомир та був організований Академією української преси за підтримки Програми «Бібліоміст» для бібліотекарів Рівненської, Волинської, Хмельницької, Вінницької та Житомирської областей.

       Як перевірити достовірність та неупередженість інформації, врятуватися від пропаганди та маніпулювання свідомістю? Відповіді на ці та інші питання присутні шукали разом із досвідченими тренерами: директором Центру медіареформ, експертом з медіаосвітніх питань, магістром політичної комунікації Шефілдського університету Гуменюк Людмилою, медіапедагогом Потаповою Валентиною та директором АУП, провідним мистецтвознавцем відділу кіно та телебачення ІМФЄ ім. М.Рильського Волошенюк Оксаною.

       Навчання відбувалось у форматі презентацій, дискусій, обговорень. Найбільш цікавими були практичні завдання. Учасники вчилися визначати власника медіа, а саме, замовника публікації, аналізувати інформацію, виявляти ключові повідомлення.

       Тож, як підсумок, основні моменти, які потрібно запам’ятати: ніколи не сприймати новину односторонньо, вивчати джерела інформації, постійно сумніватися, задавати питання та перевіряти.

       Дані знання допоможуть вижити в інформаційній війні, дадуть можливість серед величезного інформаційного потоку знайти потрібний, а головне, правдивий матеріал.

       Медіаграмотний – значить, озброєний!

"Ти на своїй землі, серед свого народу..."

       27 березня в читальній залі Острозької ЦРБ відбулася літературна година «Ти на своїй землі, серед свого народу», присвячена 75-річчю рівненського письменника Степана Бабія. Присутні мали змогу познайомитись з біографією талановитого земляка та його творчістю. Крім того, в читальній залі бібліотеки діє книжкова виставка, де представлені книги Степана Бабія та література про нього.

       Бабій Степан Олександрович народився 28 березня 1940 року в селі Голибісах Шумського району Тернопільської області.

       Навчався один рік на філологічному факультеті Львівського університету. Закінчив Тернопільський медичний інститут. Працював лікарем в селі Хотин Радивилівського і в селі Олександрія Рівненського районів на Рівненщині. 3 1986 до 1990 року був на творчій роботі. 3 1990 до 1998 року на державній службі - заввідділом культури в м.Рівному і заступником голови райдержадміністрації Здолбунівського району. З 2000 року - голова Рівненської обласної організації Національної спілки письменників України.

       Степан Бабій є автором 15 поетичних збірок, чотирьох книжок прози і публіцистики. Співавтор і ведучий трьох телефільмів про Т.Г.Шевченка, телефільмів "Одержима" (про Л .Українку) і "Гурби".

       Степан Бабій - лауреат обласних літературних премій їм. Світочів та В.Полішим.

Екскурсія бібліотекою

       В рамках проведення тижня дитячої та юнацької книги в Острозьку районну бібліотеку завітали учні 7 класу ЗОШ№1. Працівники відділу обслуговування провели екскурсію бібліотекою. Розповіли історію її створення, ознайомили з відділами книгозбірні та їх роботою. Учні переглянули мультимедійну презентацію до музейної експозиції «Штрихи життєпису лікаря – письменника Івана Маєвського», та з цікавістю оглянули експонати представлені на ній.

       На завершення зустрічі було проведено вікторину на закріплення інформації почутої під час екскурсії.

 

Книжкова весна

     

       Зустрічі із відомими літераторами краю, презентації книжкових новинок, майстер-класи, конкурси, вікторини, акції, бібліолотереї, а також, приємні несподіванки та гарний настрій!

Книжкова весна на Острожчині. Усе буде книжково!

 

Сторінка 22 з 34

Графік роботи
----------------------------------
Понеділок вихідний
Вівторок 10-18
Середа 10-18
Четверг 10-18
П'ятниця 10-18
Субота вихідний
Неділя 11-17
----------------------------------
ОСТАННЯ СЕРЕДА МІСЯЦЯ
САНІТАРНИЙ ДЕНЬ

Навчально-тренінговий центр Бібліоміст

Книгарик

Адреса

Україна 
Рівненська обл. 
місто Острог 
вул. Східна, 33 
тел. 03654-23456 
e-mail:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Правова допомога

278648
За місяць
Всього
3742
278648

Замкова гора

Музей історії Острозької академії

Освітній навігатор

Острозька районна рада

Сайт Рівненської обласної бібліотеки

Рівненська обласна бібліотека для молоді

РРівненська обласна бібліотека для дітей

Бібліотечна асоціація

Сучасна бібліотека

facebook

OSTROG