Анонс

 

Історія

 

Історія Острога багата й дивовижна. Іноді вона відома з історичних документів достеменно, до дрібниць, іноді ж цілі десятиліття, навіть століття, місто не привертало жодної уваги літописців та хроністів, залишаючи тим самим нащадкам численні загадки та подорожуючи поетичні легенди.Так само багата й історія бібліотечної справи Острожчини, і, як на наш погляд, ще повністю до кінця не вивчена.

І В XVI столітті Острог став одним з основних культурно-освітніх та ідеологічних центрів України. Тут діяла слов'яно-греко-латинська колегія - перша українська школа вищого рівня, заснована в кінці 1576 року князем К.К.Острозьким. При школі, відомій серед сучасників під назвою "Академія", була і велика бібліотека. Про острозьку бібліотеку на початку створення можна судити лише на основі посередніх даних. Так, з передмови до "Біблії" 1581 року довідуємося про концентрацію в Острозі великої кількості літератури. Зокрема, від царя Івана IV при посередництві дипломата М.Галабурди було отримано список так званої Генадіївської "Біблії", перекладеної в Новгороді наприкінці XV століття інший біблейський список привіз з Риму до Острога Діонісій Галлі.удячи з опублікованих в Острозі творів, крім традиційної богословської літератури, в бібліотеці були букварі, граматика старослов'янської мови, полемічні твори ("Послання Максима Грека", "О ісхождєнії Духа святого Василя, священника Никольського з Дольней Русі" 1511 р.). Багато було і західноєвропейських видань. З них до наших днів збереглося "Космографія" Себастьяна Монстера (Базель, 1550), подарована князю якимось Матвієм в 1580 р., "Греко-латиський словник" Каленіна (Базель, 1562), трагедії. Еврипіда (Базель,1551р.), видані в Базелі промови Цицерона, груцька граматика Кленарда. Були в бібліотеці і католицькі та протестантські видання.

Зрозуміло, що перераховані книжки - лише незначна частка тієї великої бібліотеки, яку було зібрано в Острозі. Це підтверджується різноманітністю і гвисоким науковим рівнем випущених там видань українським першодрукарем І. Федоровим, запрошеним для видання книг для потреб школи.

Бібліотека Острозької академії вже в кінці XVI століття дивувала своїми скарбами не тільки вихованців, але й освідчених мужів. Так польський поет того часу Симон Пекалід в поемі "Острозька війна" дає дуже високу оцінку Острозькій академії, друкані та бібліотеці, розглядаючи їх як вогнище освіти і науки, зазначаючи при цьому, що "...розуму до мистецтв яснішого ніколи не було."

Після смерті князя К.К. Острозького (1608р.), його син Януш не приділяв належної уваги Острозькій Академії і вона стала занепадати.

У 1620р. власницею Острога стала внучка князя Костянтина Ганна-Алоїза Ходкевич, яка під впливом єзуїтів стала фанатичною католичкою. У 1624 р. на противагу Академії по її повелінню створюється єзуїтський колегіум. Пізніше саму Академію було закрито, а її учбове приладдя та бібліотека перейшли у власність колегіуму. Острозький колегіум не відігравав помітної ролі ні в історії міста, ні в розвитку культури та освіти на території краю хоч би вже в силу свого короткого існування.

Колегіум мав велику бібліотеку, значна частина книг якої, як уже згадувалось, перейшла у спадок з бібліотеки академії. Оскільки бібліотека належала учбовому закладові духовного відомства, то в ній було зібрано значну кількість видань по богословських науках, хоч більшу її частину складали все-таки твори світського характеру. Книги в той час розподілялись за певними галузями знань на 13 розділів: філософію, словесність, історію, мовознавство, фізико-математичні науки, природничу історію, політичну економію і промисловість, механіку і архітектуру, медицину, географію, законодавство, співи.

Серед книг бібліотеки колегіуму були і :"Логіка" Арістотеля (Дон,1584р), "Історія рослин" з чудовими ілюстраціями (Базель,1542р.), філософський трактат видатного поета-гуманіста епохи Відродження Ф. Петрарки "Про засоби проти всякої фортуни"(Ліон, 1585р.), "Про медицину стару і нову" І.Гунтера (Базель, 1571р.), (Антверпен, 1564р.) та інші. Зараз ці книги зберігаються в Центральній науковій бібліотеці АН України в Києві.

Більша половина книг колегіуму видана в ХУІ-ХУІІ столітті латинською мовою, а більшість автографів, що свідчать про належність видань колегіуму, зроблено в 20-40-х роках XVII століття. Проте, в цій бібліотеці були і так звані (книги, видані до 1500 року).

Після приєднання в 1795 р. Волині, а в її складі і Острога до Російської держави, більшість уніатських та єзуїтських монастирів та учбових закладів було закрита. Перестав існувати й Острозький єзуїтський колегіум. 14 травня 1796 року було відкрито Волинську семінарію, до якої було передано бібліотеку Острозької Академії. Так почався третій період історії цієї книгозбірні.

В семінарії вивчали богослов'я, філософію, риторику та інші предмети. Тому багато книг з бібліотеки колегіуму впору прийшлись новому учбовому закладу. За свідченням джерел, "...семінарії залишились у спадщину від єзуїтів також багата бібліотека", яка нараховувала в той час більше 3 тис. одиниць.
За свій тривалий час існування бібліотека багато подорожувала. Перша подорож відбулася у 1812 р., під час вітчизняної війни. За наказом імператора Олександра І семінарію та бібліотеку разом з іншим майном вивезли з Острога 22 серпня. Через місяць великий обоз прибув у повітове містечко Кобеляки Полтавської губернії. Тут бібліотека залишилась не розібраною, оскільки не знайшлось відповідного приміщення де можна було б її розмістити. І в червні 1813 року бібліотека повернулась до Острога, де на неї чекали нові пригоди.

В 1836 році бібліотека разом із семінарією переїхала до Кременця, де перебувала до 1901, а потім разом із семінарією була перевезена до Житомира.

Після розгрому внутрішньої контрреволюції та зовнішньої інтервенції на підставі Декрету Радянського уряду "Про охорону бібліотек та книгосховищ" Острозька бібліотека разом з іншою літературою Волинської духовної семінарії передано до Всенародної бібліотеки України, нині - Центральна наукова бібліотека АН України. Ця пам'ятка духовної культури входить до складу фондів ЦНБ і зберігається окремою колекцією. Її видання використовують читачі, як першоджерела, для дослідження розвитку соціально-політичного, економічного та культурного життя нашого народу.

На розвитку краю негативно позначились спустошливі нашестя ординців, війни, що їх вела Річ Посполита. Місто почало занепадати. Гнітюче враження справляло місто у середині XIX століття на тих, хто потрапляв у нього. У 1846 році, подорожуючи по Поділлю й Волині, в Острозі побував Т.Г.Швчвико, про що він згадує у повісті "Прогулка с удовольствием й не без морали". В 1850 році у Острозі відкрито училище, де навчалося 100 учнів і працювало 6 учителів. Одним з них - Яким Перлштейн - був членом Московського товариства історії і старожитностей, а з 1854 по 1857 р.р. - редактором "Волинських губернських відомостей". У 1858 р. училище реорганізоване у прогімназію, в якій навчався Агатангел Юхимович Кримський (1871-1942)" вчений, філолог, сходознавець, історик, письменник, академік. Батько його Юхим Степанович, викладав у прогімназії, з його ініціативи в Острозі було відкрито друкарню, книжковий магазин та публічну бібліотеку.

Мабуть і в бібліотеці Межиріцького монастиря було досить багато книг, бо незважаючи на кілька пожеж, з опису, зробленого 1850 року дізнаємось, що бібліотека на той час нараховувала 1900 томів. На основі розпорядження синоду 1874 року уцілілі рукописні, печатні документи в київську духовну семінарію.
В 1865 році в Острозі було засноване Православно-церковне братство на пам'ять про великих слов'янських просвітителів названо Свято - Кирило - Мефодіївським. У "Волинськіх єпархіальних ведомостей" за 11 листопада 1888 року повідомляється про діяльність Острозького Кирило-Мефодіївського братства, просвітительську діяльність графа Д.М.Блудова та жіноче училище, що носило його ім'я. Братство відіграло важливу роль в розвитку народної освіти і просвіти в нашому краї.

У Кирило-Мефодіївському братстві була бібліотека. Тут же був склад книг для продажу, а зала бібліотеки використовувалась для засідань ради братства. Початок братської бібліотеки був покладений ще в 1865 році, вслід за відкриттям братства. Перші пожертвування поступили від професора І.В.Платонова його твір "Жизнь й подвиги вестника", від П.К.Щебальського книги "Начало Руси" і 'Чтение из Русской истории", від преосвященного Філарета Чернігівського його твори, від І.І.Глазунова книги учбові, річне видання "Отечественных записок", записки Курбського, записки Єрмолова, записки Вігеля. Найбільш цінним було пожертвування зроблене відомим істориком М.П.Погодіним - екземпляр Євагелія з Апостолом, надрукованого в першій типографії Западної Русі при князі К.Острозькому. Братчик М.Н.Похвіснєв приніс в дар "Острозьку біблію". Багато було пожертвувано і іншими людьми.

Братська бібліотека складається з 730 назв окремих творів в 1073 томах і 125 екземплярах, періодичних видань в 1185 томах. По складу творів бібліотека розділяється на вісім розділів. Перший - твори наукового і історичного змісту, 162 назви книг в 286 томах. Другий - географія і подорожі, 14 назв в 26 томах. Третій - карти, плани, малюнки, 15 номерів, 25 екземплярів. Четвертий - періодичні видання. Цей відділ складається з 23 різних назв журналів і заключає в собі 101 екземпляр (рахуючи за екземпляр окремий рік видання) в 998 книгах. П'ятий - книги релігійно-морального змісту. В ньому 303 різних назв книг, в 375 томах. Шостий - духовні журнали, 9 назв, екземплярів 24, в 187 книгах. Сьомий - твори на іноземних мовах, 42 назви, 87 томів. Восьмий - белетристика. В ньому 194 назви, 292 томи.
Бібліотека розраховувалась для користування братчиками, причому має невелику кількість брошур для продажу. Завідуючий бібліотекою настоятель братської церкви, законоучитель протоієрей І.М.Малевич і викладачка училища М.Л.Немоловська.

Під час окупації наших земель Польщею прогімназія зазнавала утисків. І останні свої роки доживала у Дермані. Церква братства була закрита і опечатана 28 лютого 1930 року.Просвітительські традиції Свято-Кирило-МефодІївського братства розвинуло і продовжило братство імені князів Острозьких, створене в місті в 1909 році. Велику роль в організації його діяльності відіграв Ю.В.Новицький. Він став на чолі музею братства ім. князів Острозьких. У нього була велика особиста бібліотека. В ній було дуже багато літератури з історії, археології, етнографії. Майже всі видання на той час з історії Острога та Волині. Багато довідкової літератури, словники Даля, Брохгауза і ін., педагогічна література. Книгами цієї бібліотеки користувалось багато жителів міста, збиралась інтелігенція міста, проводили бесіди. Після смерті Ю.В.Новицького частина книг з бібліотеки була передана в музей, а частина перейшло у спадок сім"ї П.А.Сокодянського , який спочатку був викладачем Острозького педучилища, а потім директором музею.

Під час окупації Острога Польщею (1921-1939) в будинку лікаря Волого розміщувалось Польське благодійне товариство. Воно надавало матеріальну допомогу бідним учням, студентам, всім членам товариства, які її потребували. При товаристві працювала бібліотека, книги якої в основному були на польській мові. Товариство часто проводило благодійні вечори, влаштовувало в будинку кафе.
На початку нинішнього століття на Лубенській вулиці в Острозі був зведений будинок, який і до нині є окрасою міста. Спочатку він належав багатому євреєві Шейнербергу, який володів друкарнею. Друкарня Шейнерберга розміщувалась недалеко від його будинку. У музеї книги зберігаються вірші Льва Миколайовича Гомолицького та Альманах клубу учнівської молоді "Молодые силм", які були надруковані в цій друкарні в 1918 році.

На Західній Україні найбільш впливовим і значним доброчинним товариством була "Просвіта". Заснована групою молодих українських інтелігентів, вона в 20-ті роки нашого століття стала широко розгалуженою організацією.В просвітянській хаті зберігалась чимала бібліотека українських книжок. Хати читальні були не просто бібліотеками з великим книжковим та газетним фондом, а й місцем проведення театральних і музичних заходів. Керівники аматорських хорів при читальнях працювали на добровільних засадах. Співаки також не отримували грошей за свою роботу. Проте участь у цих колективах вважалась дуже почесним заняттям. І українська молодь горнулась до "Просвіти". Осередки "Просвіти", очолюваної Шугаєвським діяли на території нинішніх Острозького, Здолбунівського, Кременецького районів. "Просвіта" мала свій паперовий магазин в Острозі. Крім паперу та письмових приладів в магазині можна було придбати українські підручники, твори українських письменників, популярні брошури, шкільні підручники, газети, "Читальня" та "Письмо Просвіти", літературно-наукові альманахи, "Народний календар" та ін. Культурна діяльність "Просвіти" була особливо важлива в той час, коли наш край був окупований Польщею, коли діти в школі не мали права розмовляти українською мовою, навіть під час перерв. Всіляко підтримуючи українську мову та культуру, Шугаєвський був далекий від найменших проявів націоналізму.
Наприкінці 20-х на початку 30-х років стали відкриватись хати-читальні, які налічували по кілька сотень книжок українською і польською мовами. Вони часто не мали власних приміщень і працювали у помешканнях засновників. Таку хату-читальню в Острозі у 1934 році відкрив активіст Волинського Українського об'єднання сенатор Інокентій Гловацький. Ветеран бібліотечної справи Ольга Олександрівна Руй згадує, що за часів окупації в Острозі існувала досить велика бібліотека для шкільної молоді, в якій була література тільки на польській мові, частина релігійної літератури, а також класики різних народів (крім російської та української)на польській мові.

Діяли бібліотеки і при місцевих відділах Російського благодійного товариства. Зокрема, Острозька бібліотека, зареєстрована у 1925 році по вул. Дубенській, 51, налічувала тоді 1733 російськомовні книги. Тривалий час очолювала її Євгенія Коломацька.

Великою популярністю серед жителів міста користувалась бібліотека Острозького відділу "Русского общества". Товариство в 1927 році нараховувало 27 членів. Прибутки товариства нараховували 4323 злотих, в тому числі від бібліотеки 473 злотих, витрати на закупівлю книжок нараховували 187 злотих. З 1924 року бібліотека товаристава знаходилась на вул. Міцкевича, 79. бібліотека і майно оцінювались в 4453 тис. злотих. Товариство передплачувалопресу: "Газета польска", "Воскресне чтение", "Утро", "Иллюстрированная Россия". В бібліотеці була представлена література російських класиків. В цій бібліотеці книжковий фонд був розміщений по принципу "кріпосної розстановки" ( при "кріпосній" розстановці кожна книжка отримує в бібліотеці раз і назавжди закріплене за нею місце в певній шафі, на певній полиці). Каталогом служив алфавітний список з номером, який вказує місце книги в шафі і на полиці.

За станом на 1935 рік в Острозі налічувалось 12 загальнодоступних і відомчих бібліотек. Переважна кількість їх належала школам. Книжковий фонд у них був невеликий - не більше двох-чотирьох сотень томів, виключно на польській мові. Частина з них була загальнодоступною, інша - призначалась для учнів, або учнів і педагогів. Серед бібліотек навчальних закладів виділяється книгозбірня державної гімназії ім. Конопницької в Острозі (при реєстрації' у 1921 році - 1967 томів на польській, французькій, німецькій, грецькій, англійській, латинській мовах).

В Острозі діяла книгарня вчительського кооперативу "Світ", головою якого був Й.Гуковський велика бібліотека була і при Учительській семінарії м. Острога. Та на жаль, нею могли користуватись лише учні та викладачі цієї семінарії.ібрання книг були також в Острозького відділення єврейського культурно-просвітницького Товариства "Тарбут", що знаходилось по вул.. Татарській, 94. Широку мережу книгозбірень мало єврейське населення краю. Найбільшою з них була бібліотека ім. Герша Бокімера, (названа на честь відомого громадського діяча єврейської громади, члена міської управи Бокімера). Заснована вона у 1920 році по вулиці Лубенській, 29 і керована Морткою Капланом. Мала 4500 томів на польській, російській, ідиш та іврит мовах. Крім того, в Острозі діяла бібліотека Палестинського еміграційного товариства, а також приватна платна бібліотека Хайма Перкіса. Варто згадати також велику власну бібліотеку єврейської сім'ї Гольбертів, діти яких навчались у паризькій Сорбонні.В них були книги на різних мовах, але цією бібліотекою користувались лише знайомі і друзі.

Власну мережу бібліотек мала освітня організація польська "Мацез школьна". Й бібліотека в Острозі становила томів, розташовувалась в Острозі по вул. Кн. Острозьких.Культурно - просвітньою діяльністю і бібліотечною справою населення Волині займались товариства "Ческа матиця школьна".

Не всі із згаданих бібліотек проіснували усе міжвоєнне двадцятиріччя. Деякі з них припинили діяльність з фінансових, організаційних чи й політичних причин. У той же час в 2-й половині 30-х років, як свідчить інший документ повітового староства, в Острозі були зареєстровані бібліотеки військових частин: стрілецького союзу добровільна воєнізована організація), розташовувалась по колишній вул. 11 листопада, 46, завідуючий Діонісій Новоселець кий, 11 батальйону, корпусу прикордонної охорони Будинку жолнежа, завідував Альфонс Бінковський, 19 полку Антоній Бомба. Була зареєстрована також бібліотека Українського допомогового товариства по вул..Татарська, 61, бібліотекар Петро Грабарчук. Відкрилися польські бібліотеки: місцевої організації учителів загальних шкіл (завідувачка Гелена Лучинська) і Католицької акції по вул. Кн. Острозьких, б, якою завідувала Ядвіга Чижевська.

Незважаючи на обмежену матеріальну і фінансову базу, існуючі бібліотеки певною мірою сприяли розвитку освіти, знайомству населення з надбанням загальнолюдської культури. Особливо слід відзначити діяльність українських бібліотек, бібліотек непольських національних меншин, що в умовах урядової політики ополячування задовольняли їх національно-культурні інтереси і часто були головними осередками їх громадського життя.

Возз'єднання 1939 року Західної України з УРСР не принесли істотних змін ні в культуру, ні в просвіту, ні в бібліотечну справу на Острожчині. До Великої Вітчизняної війни на території району діяли в основному шкільні бібліотеки, які були поповнені російською і українською радянською літературою, далеко не кращих зразків соціалістичного реалізму, які були врятовані місцевими книголюбами. Широко відкриті для острожан були двері власних бібліотек Ю.В.Новицького, вчителів Т.О.Папашини, Н.О. Добровольської, Н.Г.Лициної і багатьох інших. Любителі книги гуртувались біля бібліотек місцевого краєзнавчого музею.

Указам Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня 1939 року на території колишньої Західної України утворились нові області. Місто Ровно стає адміністративно-політичним центром Ровенської області, а Острог - її районним центром. 3 лютого 1940 року вийшла постанова бюро Ровенського обкому КП(б)У "Про організацію бібліотек в області". В другому пункті даної постанови говориться про організацію в таких районних центрах області, як, Дубно, Сарни, Здолбунів, Костопіль і Острог районних бібліотек з дитячими відділами. Виділяються приміщення, проводиться підбір кадрів, а також видається необхідна література. З бюджету було виділено 723250 тис. крб. на придбання літератури, обслуговуючий персонал, ремонт і обладнання приміщень.

У лютому 1940 року в Острозі було відкрито районну бібліотеку з дитячим відділом, а у селах запрацювали хати-читальні.

Невідомо хто був першим завідуючим районної бібліотеки, який був фонд, тому що 22 червня розпочалась друга світова війна і діяльність бібліотеки було припинено, документи знищено, як потім і саму бібліотеку.

Перервану війною діяльність книгозбірні відновили у 1946 році. На території Острозького району діяло 3 бібліотеки і 10 хат-читалень. У 1945 році в с.Межиріч-Моряніна К.К., с.Грем'яче- Філюк Ю., с.Грозів -Орлова С. У 1946 році в с.Кростова (нині Українка)-Сопожук М.Й.,с.Вишеньки-Боленюк Л.І.,с.Гай-Міщанчук Л.,Ляхів(нині Кутянка)-Климчик П.А.,с.Кургани-Карп'юк А.П.,с.Країв-Петрук Б. У1947 році в с.Болотківці-Парфенюк І.А.,с.Почапки-Нагорнюк Д.,с.Верхів-Маслюченко І.В.,с Розваж-Юхримчук В. У 1948 році в с.Стадники-Зацерковна Н.,с.Новородчиця-Мартинюк Г., с.Тесів-Васильєва Н. З 1949 року Острозька районна бібліотека знаходилась по вул. Сталіна, 79 і займала 4 кімнати. Завідувала бібліотекою з 1949 року по вересень 1952 року Марусіна Анастасія Йосифівна. У 1952 році бібліотеку очолює Віра Подворчан, невдовзі її змінює, в червні 1953 році Тітова Євгенія Сидорівна, яка була директором аж до 1986 року. На початку 50-х книжковий фонд бібліотеки складав понад 11 тис. книг політичної, художньої, науково-технічної, мовної літератури, обслуговувалось 1884 читачів, штат бібліотеки нараховував 3 працівники.

В 50-х роках основним джерелом книгопостачання був бібколектор, а також книжковий магазин. Щорічно надходило до бібліотеки 100-1500 примірників. Фонд бібліотеки мав універсальний характер, де більшість становила художня література, переважно російською мовою. Читальний зал був укомплектований відповідно довідковою літературою.

В 1949-1952 роках найбільш популярними формами пропаганди книги були бібліографічні огляди, книжкові виставки, бібліотечні плакати, літературні вечори, читацькі конференції. В основному книжкові виставки створювались до днів народження та смерті Леніна, річниць Великої жовтневої соціалістичної революції, дат відомих письменників. Районна бібліотека взяла на себе функції методичного керівництва. До методичної роботи залучались всі працівники районної бібліотеки, які надавали практичну та методичну допомогу книгозбірням, готували методично-бібліографічні матеріали, проводили заходи ,з метою підвищення кваліфікації бібліотечних працівників.

В Острозькому районі в 1949 році вже існувало 10 сільських бібліотек. В с. Межиріч завідуючою була Моряніна Катерина Костянтинівна, фонд бібліотеки 466 книг, обслуговувалось 230 читачів, бібліотека займала 11 кв. м. В с. Тесів - Лисовець Марія Іванівна. В с. Розваж -Охримчук Володимир Іванович. В с.Оженин - Кім Оксенія Інокентіївна, фонд - 522 книги, читачів - 250, 12кв.м. В с.Коростова - Муляр Уляна Яківна, фонд - 235, читачів -329, площа - 4 кв.м. В с. Верхів -Ярова Марія Вікторівна. В с. Вілія -Студинський Леонід Карпович. В с. Хорів - Тишкун Марія Артемівна, фонд - 328, читачів- 240, площа - 6 кв.м. В с.Черняхів - Радчук Катерина Дмитрівна. В с.Мощаниця - Шумилова Єфросинія. У найвіддаленіших селах при клубах створюються бібліотеки-пересувки. Це - Вишеньки, Хренів, Лебеді, Кургани та ін. Їх в 50-х роках нараховується 23. Багато зробив для налагодження роботи в сільських бібліотеках Ю.Я.Іванов - завідуючий пересувним фондом.

На початку 60-х років в районі працювало 38 бібліотек систем Міністерства культури. З них 35 бібліотек сільських, 1 районна для дорослих, районна дитяча, міська бібліотека. Крім цього населення району обслуговували 2 профспілкові, 2 відомчі, 30 шкільних бібліотек. Фонд бібліотек району становив 50821 примірник книг, з них 27885 книг для дітей.

Деякі колгоспи виділяли кошти на поповнення книжкового фонду бібліотек. Почалось будівництво бібліотек за типовим проектом. Були побудовані бібліотеки в селах: Мощаниця, Плоска, Білашів, Новородчиці, Країв.

В 60-х -70-х роках бібліотеки району продовжували свою роботу по виконанню одного з основних завдань, на той час, висунутих Постановою ЦК КПРС "Про стан і заходи поліпшення бібліотечної справи в країні" - організації бібліотечного обслуговування кожного населеного пункту, кожної сім'ї та розгорнули роботу по залученню до читання всіх дорослих і дітей шкільного віку. Бібліотеки спрямовували свою роботу на широку пропаганду рішень з'їздів і пленумів КПРС, творів класиків марксизму-ленінізму, літератури про героїчний шлях комсомолу. Пропагувалась сільськогосподарська, атеїстична література, про будівництво комуністичного суспільства, військово-потріотичне виховання, дружбу народів.

Для кращого забезпечення читачів книгою починається використовуватись МБА (міжбібліотечний абонемент).З 1 січня 1978 року бібліотеки району працюють в нових умовах - в районі проведено централізацію бібліотечної мережі.

В 1978 році бібліотечний фонд системи нараховував 42093 книг, з них 111622 тис. книг для дітей. Обслуговувалось бібліотеками району 38678 читачів, з них 6629 дітей. В централізованій системі працювало 62 працівника, діяли відділ комплектування та обробки літератури, відділ організації і використання книжкового фонду, методично-бібліографічний відділ.

Після централізації працівники центральної бібліотеки спрямовували роботу своїх філіалів на підвищення рівня інформаційної роботи, здійснювали заходи по розвитку кожної бібліотеки, як важливих ідеологічних і інформаційних закладів по пропаганді досягнень науки, техніки і передового досвіду, наданню диференційованої допомоги забезпеченню науково-технічною інформацією працівників партійних органів та державних установ, спеціалістів народного господарства, виробників.

Значну увагу працівники приділяли поліпшенню системи формування і використання книжкових фондів шляхом поширення комплектування їх періодичними виданнями та використання обмінного фонду. Проводилась робота по вдосконаленню керівництва читанням та пропаганди книг. Бібліотека працювала над підвищенням рівня організаційно-методичної роботи, забезпеченням дальшого змагання між бібліотеками. Вдосконалювалась система виїздів на місця. Проводилась робота по добору, розстановці і навчанню бібліотечних працівників, підвищенню їх ідейного і професійного рівня.

Нового змісту набула діяльність книгозбірень в кінці 80-х на початку 90-х років. Визначальними напрямками стали питання національного відродження, відновлення історичної пам'яті українського нарду та популяризації краєзнавчої літератури.

В бібліотеках оформляються книжкові виставки, тематичні полички "Роде наш красний", "Козацькому роду нема переводу" і т. д.; створюються народознавчі куточки. В практику роботибібліотек увійшли: уроки народознавства, вернісажі, години етнографії, літературно-музичні години, виставки-дискусії. Нового звучання набуло проведення традиційних Тижнів книги.

Руйнування тоталітарної держави й перехід до демократичного суспільства, що розпочався в умовах глибокої політичної та господарської кризи, до серйозних змін в культурній сфері. Період 1996-2001 роки - це складний час для Острозької ЦБС. В 1996 році в зв'язку із створенням нових владних структур (надання м. Острогу статусу "місто обласного підпорядкування") під їх підпорядкування відійшли 2 бібліотеки Острозької ЦБС. Це - районна дитяча і міська бібліотеки. Цим самим порушилась цілісність ЦБС ( вона залишилась без районної дитячої бібліотеки), що вплинуло на оплату праці бібліотечних працівників. Зменшився бібліотечний фонд ЦБС з 508742 - в 1995 році до 439413 в -1996 році
Значне скорочення бюджетного фінансування галузі спричинило певні труднощі в роботі книгозбірень. Це переведення бібліотечних працівників на 0,25 і 0,5 ставки, скорочення посад, до повної відсутності коштів на придбання канцелярських та господарських товарів, ремонтів, закриття бібліотек. Так, за наказом по Острозькому райвідділу культури від 30 липня 1997 року було закрито 15 сільських бібліотек-філіалів: Точивики, Бадівка, Болотківці, Грозів, Слобідка, Садки, Кургани, Бродівське, Бродів, Волосківці, Лючин, Стадники, Хренів, Михалківці, Ілляшівка. Це призводить до зменшення основних показників. Так кількість читачів зменшилася на 7570 (1997р.-23 028. 1998р.-15458). відповідно зменшились відвідування і книговидача. Бібліотечний фонд системи станом на 1.01.1999 р. становить 345120 примірників.

Значно зменшилась кількість нових надходжень (з 20056 в 1993 р. до 856 в 1998 р.), а кошти на передплату періодики виділяються з кожним роком все в менших сумах. В зв'язку з цим зменшується кількість назв періодичних видань. До мінімуму (1-2 назви) скоротилась передплата періодичних видань на сільські бібліотеки. В зв'язку з дефіцитом виділення коштів на придбання нової літератури, підписку періодичних видань, на господарські витрати і інші потреби на функціонування бібліотек в Острозькій ЦРБ наказом від 1.06.1997 року було введено слідуючи платні послуги: видання книг та журналів з читальної зали додому (нічний абонемент), складання каталогів та картотек для особистих бібліотек, перегляд журналів, платне книгоношення, машинне друкування, надання послуг в оформленні реєстраційних документів користувачам.

В 1998 році дирекцією було проведено зміни в структурі Острозької ЦБС, в результаті яких структура стала наступною:ЦБС, заступник по роботі з дітьми, відділ обслуговування, методичний відділ ( взяв на себе обов'язки відділу комплектування та обробки літератури).

Однак, незважаючи на труднощі, книгозбірні району шукають шляхи виходу з кризи, переосмислюють свою діяльність і пристосовуються до існуючих умов. В цей період бібліотечні працівники системи спрямовують свою роботу на пропаганду літератури різними формами і методами, особливо вся робота бібліотек системи була спрямована на пропаганду краєзнавчої літератури, у зв'язку з відзначенням 900-літнього ювілею м. Острога.

2001 рік був роком ювілейним, роком десятої річниці Незалежної України тому робота бібліотек системи була направлена на відзначення цієї дати. Бібліотечний фонд становить - 342925 прим., надійшло - 1810 прим. друкованої продукції.

На виконання розпорядження голови облдержадміністрації від 22 липня 2002 року №431 "Про реорганізацію бібліотечної мережі області" та на відповідне розпорядження голови райдержадміністрації від 15 серпня 2002 року №433, наказу №21 відділу культури від 21 серпня 2002 року було здійснено реорганізацію системи бібліотечного обслуговування населення шляхом об'єднання сільських бібліотек в єдину централізовану систему з підпорядкуванням відділу культури Острозької РДА. Реорганізація проводиться в порядку експерименту терміном на 3 роки. В наслідок чого створено Централізовану бібліотечну систему публічно - шкільних бібліотек (ЦСПШБ), в якій нараховується бібліотек Міністерства культури і мистецтв: всього - 28, в тому числі ЦРБ - 1, бібліотек-філіалів - 27, в тому числі сільських шкільних відділів -7,пунктів видачі - 4, клубів -3. На базі пунктів видачі літератури в с.Стадники, Болотківці, Бродівське відкрито бібліотеки-філіали. В ЦРБ відновив свою роботу відділ комплектування та обробки літератури. Хоч реорганізація бібліотечної мережі в якійсь мірі дала позитивні результати ( працюють майже всі спеціалісти, більше половини бібліотекарів працюють на повну ставку, наведено порядок в бібліотечних фондах), але поряд з цим матеріально-технічна база системи потребує покращення. На 1.01.2003 року бібліотечний фонд Острозької ЦСПШБ становив - 570965 прим. друкованої продукції, передплачено -30 назв.Основними джерелами комплектування є книжкові магазини, обласна бібліотека, книги подаровані читачами і ін.

Пріоритетними напрямками діяльності бібліотек є :пропаганда краєзнавчої літератури, розширення функцій по підвищенню інформованості населення щодо діяльності органів місцевого самоврядування, реалізація мовної та молодіжної політики. Бібліотеки системи намагаються впроваджувати нові форми роботи. Найбільш актуальною темою сьогодення є екологічні проблеми, бібліотеки стають центром екопросвітницької роботи. Майже всі масові заходи бібліотеки спільно з громадськими організаціями, а також із центром соціальних служб для молоді, спілкою журналістів та релігійними громадами.
Незважаючи на складні економічні умови, працівники бібліотечної системи шукають нові форми і методи для забезпечення усіх категорій населення книгою та інформацією, проводять роботу з популяризації

 

 

 

OSTROG