Анонс

 

Замок князів Острозьких

Замкова Гора пагорб лівого берега р. Вілії, височить на південно-східній околиці історичного передмістя Острога.
Комплекс оборонних споруд складається з давньоруського городища (ХІ-ХІV ст.) та феодального замку князів Острозьких і їхніх наступників (кінець XIV-XVIII ст.). Наприкінці XV- на початку XVI ст. замок перебудовано, а оборонні споруди модернізовано дерев’яно-земляні укріплення попереднього періоду здебільшого замінено мурованими спорудами.
Нині комплекс замкових споруд складається з Вежі мурованої, Богоявленської церкви, Нової (Круглої) башти та надбрамної дзвіниці.

Вежа Мурована це найдавніша кам’яна будівля Замкової Гори. Вперше згадується в описі замку 1386р. Розміщена в південно-східній частині замкового двору. З півночі, з боку подвір’я, будівля двоярусна, а з півдня триярусна на високому цоколі. Форма плану майже прямокутна.
Наприкінці XV на початку XVI ст. змінено форму бійниць, перебудовано та укріплено величезним контрфорсом південно-східний ріг будівлі, в окремих приміщеннях змінено форму склепінь. У XVІ-XVII ст. з заходу, півдня та сходу вежу укріплено масивними контрфорсами.
1797 р. верхній ярус будівлі був настільки зруйнований, що його розібрали й на початку ХІХ ст. відбудували заново. У 1913-1915 рр. вежу капітально відремонтували для потреб музею “Братства ім. князів Острозьких”.
Вежа належить до типу житлових оборонних башт, про що свідчать кам’яні стіни завтовшки 2.0...2.6 м. Вежа є унікальною оборонною спорудою середньовічної Волині.
Богоявленська церква стоїть у північній частині Замкової Гори, біля давнього оборонного рову. У 1521 р. (за написом, вирізьбленим над вікнами північної стіни) храм пристосовано до оборони його північна стіна, потовщена та обладнана чотирма бійницями для гармат, стала складовою частиною північного замкового муру.
З 1636 р. до середнини ХІХ ст. будівля не використовувалась і дійшла до стану руїни. Відновлено її за проектом В. Токарєва у 1886-1891 рр., причому від давньої споруди збережено лише північну стіну, а на старих фундаментах зведено храм, який за схемою плану та об’ємно-просторовою структурою повторює давню споруду.
Церква являє собою хрещато-баневий шестистовпний триновий триапсидний п’ятиверхий храм.
Відмінна риса давньої Богоявленської церкви поєднання давньоруських будівельних традицій (розпланувальна та об’ємно-просторова структури будівлі) з елементами готичної архітектури.
Нова (Кругла) башта збудована в південно-західній частині Замкової Гори на початку XVІ ст. Це мурована циліндрична башта, яка підсилювала ріг оборонних мурів, і найважливіша ланка в системі оборони замку. Висота триярусної споруди з боку оборонного рову збільшується завдяки цокольному ярусу. Внутрішній діаметр башти 13 м., товщина стін нижнього ярусу 3.5 м. Другий ярус завершують машикулі – бійниці на кам’яних фігурних кронштейнах, призначені для обстрілу підошви стін башти. Увінчує башту аттик з фігурним завершенням.
Надбрамна дзвіниця розміщується в північно-західному куті замкового двору і належить до останнього періоду будівництва на Замковій Горі. Дзвіниця та цегляно-металева огорожа по периметру подвір’я споруджені за проектом цивільного інженера А. Павловського в 1905 р., коли було впорядковано територію замку після реконструкції Богоявленської церкви.

OSTROG